Мікротермес

Мікротермес (Microtermes) — рід термітів, які належать до родини Termitidae та відомі як серйозні шкідники в багатьох аграрних регіонах світу.

Це соціальні комахи, що живуть великими колоніями з чіткою ієрархією: робітники, солдати та репродуктивні особини, кожна з яких виконує свою функцію.

Робітники мають світле забарвлення, м'яке тіло та потужний ротовий апарат гризучого типу, пристосований для споживання деревини та рослинних тканин.

Солдати виконують охоронну функцію, захищаючи входи до колонії та шляхи пересування від ворогів завдяки розвиненим щелепам та твердій голові.

Вони є справжніми майстрами маскування, оскільки рідко з'являються на поверхні, віддаючи перевагу пересуванню по підземних тунелях, які вони вистилають глиною.

Мікротермес є небезпечним багатоїдним шкідником, що здатен знищити посіви зернових, технічних та овочевих культур за короткий проміжок часу.

Особливо потерпають пшениця, кукурудза, рис та бавовник, у яких терміти повністю знищують підземну частину стебла та кореневу систему.

Комахи також завдають збитків плантаціям арахісу, вигризаючи порожнини всередині бобів, що робить врожай непридатним для зберігання та використання.

Деревні породи також не є винятком: терміти здатні проникати під кору плодових дерев, порушуючи рух поживних речовин, що призводить до відмирання гілок або всього дерева.

Економічні збитки зумовлені не тільки прямим знищенням рослин, а й необхідністю постійного пересівання площ, де колонії шкідників досягли високої щільності.

Активність термітів найтісніше пов'язана з вологістю ґрунту, тому в посушливих умовах вони переходять до глибинного проживання.

Масові вильоти крилатих особин зазвичай відбуваються після перших значних дощів, що сигналізує про початок формування нових колоній у сприятливих умовах.

Протягом вегетаційного періоду шкідливість зростає, оскільки рослини стають легкодоступним джерелом вологи та поживних речовин під час спекотних місяців.

Сезонна активність також залежить від температури повітря: при температурі нижче 20 градусів швидкість обміну речовин у комах падає, і вони стають менш активними.

Найбільшу загрозу вони становлять на стадії появи сходів та активного росту культури, коли пошкодження коренів призводить до негайної загибелі паростка.

Першим візуальним знаком наявності термітів є тонкі земляні «шляхи», що тягнуться вгору по стеблах культурних рослин від поверхні ґрунту.

Раптове в'янення рослин при достатній вологості ґрунту часто вказує на те, що коріння було перегризене шкідниками підземної частини.

Наявність губчастих мас усередині пошкоджених стебел є типовим індикатором того, що колонія використовує ці порожнини для вирощування грибів-симбіонтів.

При розкопуванні ґрунту навколо хворих рослин можна виявити велику кількість робітників, які миттєво ховаються при потраплянні на них сонячного світла.

Сухі плями на полях, де рослини виглядають «вигорілими», часто збігаються з центрами активності гніздування мікротермесів.

Головним заходом боротьби є глибокий обробіток ґрунту, що руйнує цілісність підземних ходів та негативно впливає на стабільність гнізд.

Використання хімічних протруйників насіння на основі системних інсектицидів створює захисний бар'єр навколо кореневої системи на ранніх етапах розвитку.

Застосування біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів дозволяє контролювати чисельність популяції без шкоди для навколишнього середовища.

Підтримання належного рівня органіки в ґрунті може дещо відвернути увагу термітів від живих рослин, оскільки вони віддають перевагу напіврозкладеній деревині.

Моніторинг із використанням приманок, оброблених повільно діючими інсектицидами, дозволяє знищити колонію зсередини через механізм передачі отрути робітниками іншим особинам.