Фігова щитівка

Фігова щитівка (Microparlatoria fici) належить до родини Щитівки (Diaspididae), ряд Напівтвердокрилі. Цей дрібний паразит надійно захищений від зовнішніх чинників твердим щитком грушоподібної форми, що має колір від світло-коричневого до сірого.

Дорослі самиці нерухомі, вони повністю пристосовані до висмоктування соків із тканин рослини та відкладання яєць під захистом свого панцира. Самиці не мають ні очей, ні кінцівок.

Натомість дорослі самці мають крила, що дозволяє їм здійснювати короткочасні польоти для запліднення самиць, після чого їхній життєвий цикл швидко завершується.

Життєвий цикл включає стадію «бродяжки» — це рухлива личинка першого віку, яка є головним інструментом розселення шкідника по дереву.

Виявлення цього виду є складним завданням, оскільки щитки за розміром та кольором ідеально імітують текстуру кори дерева, на якому вони паразитують.

Основним господарем шкідника є інжир (Ficus carica). В умовах високої вологості та сприятливого клімату щитівка може заселяти також інші види роду Фікус.

Комахи локалізуються на гілках, стовбурах та пагонах. При високій чисельності колонії шкідник може поширюватися на плодоніжки та плоди інжиру.

У результаті живлення клітинним соком рослина виснажується. Кора в місцях скупчення щитівок починає відмирати, тріскатися, а приріст пагонів значно сповільнюється.

Масова присутність шкідника викликає передчасне пожовтіння та опадання листя, а також втрату товарного вигляду плодів, що робить врожай непридатним для продажу.

Сильне ураження призводить до поступового засихання окремих гілок, а згодом і цілого дерева, якщо вчасно не вжити заходів із захисту плантації.

Період активності щитівки безпосередньо залежить від середньодобової температури повітря. У теплих регіонах шкідник може розмножуватися майже цілий рік.

Вихід личинок-бродяжок зазвичай збігається з початком інтенсивного росту рослин. Це найбільш вразлива стадія для проведення хімічних обробок.

За один сезон Microparlatoria fici здатна розвинути кілька поколінь, що призводить до стрімкого наростання щільності популяції на одному дереві.

Зимують переважно запліднені самиці або личинки старших віків у щілинах кори, де вони захищені від критичних морозів і вітру.

Весняний моніторинг саду слід починати з перших теплих днів, приділяючи увагу огляду нижніх частин стовбурів та основ скелетних гілок.

Основним сигналом про зараження є поява на стовбурі невеликих, щільно прикріплених до кори щитків, які мають вигляд маленьких лусочок.

Присутність шкідника часто супроводжується розвитком сажистого грибка, який живиться солодкими виділеннями (падью) комах, утворюючи чорний наліт на листі.

• Повільний розвиток та слабкий приріст молодих пагонів.
• Відшарування кори в місцях скупчення паразитів.
• Деформація молодих гілок та їх поступове всихання.
• Передчасне опадання листя влітку.

Якщо ви бачите під знятим щитком світлу або жовтувату масу (тіло самиці або яйця), це підтверджує активний стан популяції шкідника.

Боротьба зі щитівкою ефективна лише в період виходу бродяжок, оскільки дорослі особини під щитком практично нечутливі до багатьох контактних інсектицидів.

Регулярна санітарна обрізка та спалювання уражених гілок допомагають механічно знизити чисельність шкідника на ранніх етапах заселення саду.

Важливу роль відіграє підтримання високого імунітету рослин шляхом правильного поливу та внесення збалансованих добрив, що не перенасичують тканини азотом.

Використання препаратів на основі мінеральних олій допомагає створити захисну плівку, що блокує дихання щитівок, не завдаючи шкоди довкіллю.

Застосування біологічних методів захисту, зокрема випуск корисних ентомофагів, дозволяє тримати чисельність популяції нижче порогу шкодочинності без застосування агресивної хімії.