Бджолоїдка звичайна

Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) — представник ряду Сиворакшоподібні, родини Бджолоїдкові. Птах має яскраве забарвлення: жовта горловина, блакитне черево та насичений коричневий верх.

Характерною ознакою є тонкий, дещо вигнутий дзьоб, що дозволяє птаху спритно хапати комах прямо в польоті.

Ці птахи є надзвичайно соціальними, утворюючи колонії та влаштовуючи гнізда в глибоких норах на схилах та піщаних обривах.

Вони мають чудовий зір, що дозволяє їм відстежувати комах на значній відстані та здійснювати точні атаки у повітрі.

Особливо помітні в сонячні дні, коли активно полюють, часто збираючись групами на гілках або лініях електропередач поблизу пасік.

Основним об'єктом харчування є медоносні бджоли, що робить цей вид значним шкідником у бджільництві під час літнього періоду.

Одна доросла особина здатна спожити величезну кількість комах, що значно послаблює бджолині сім'ї та призводить до зменшення медозбору.

Поїдання великої кількості робочих бджіл негативно впливає на розвиток розплоду та загальний стан вуликів у критичні періоди сезону.

Особливу небезпеку птахи становлять під час шлюбних вильотів маток, знищуючи молодих королев і залишаючи сім'ї без можливості розмноження.

Постійна присутність хижаків викликає стрес у комах, через що бджоли припиняють вильоти, що призводить до втрат прибутку пасічника.

Бджолоїдки є мігруючими птахами, які прилітають на місця гніздування у травні, коли погодні умови стають достатньо теплими.

Найбільший тиск на пасіки спостерігається у червні та липні, коли в колоніях з'являється виводок, який потребує інтенсивного годування білковою їжею.

Температурний режим впливає на їхню активність: у холодну або дощову погоду птахи менш рухливі, що дещо знижує інтенсивність їхнього полювання.

Наприкінці серпня та протягом вересня птахи готуються до відльоту у південні країни, залишаючи території, де вони завдавали шкоди.

Розуміння цих часових рамок дозволяє бджолярам вчасно впроваджувати заходи захисту для мінімізації збитків від навали хижаків.

Основним показником наближення бджолоїдок є пасивна поведінка бджіл, які бояться вилітати з вулика через страх перед птахами.

Біля пасік часто знаходять характерні «погадки» — грудки з неперетравленими залишками панцирів комах, які птахи викидають після їжі.

Наполегливі крики птахів над пасікою та їхнє кружляння в повітрі є яскравим свідченням їхнього полювання на ваших комах.

Візуально можна виявити наявність нір у піщаних кар’єрах або ярах неподалік від пасіки, де птахи облаштовують свої колонії.

Раптова втрата великої кількості маток та зниження активності прийому пилку є серйозними непрямими ознаками присутності бджолоїдок.

Захист пасіки має базуватися на методах відлякування, оскільки винищення цих птахів часто заборонено законодавством про охорону природи.

• Розміщення світловідбивних елементів (диски, фольга), що дратують зір птахів.
• Використання ультразвукових пристроїв та систем, що імітують звуки хижих птахів.
• Тимчасове закриття льотків або встановлення сіток, що захищають шлях бджіл до вулика.
• Застосування штучних опудал хижаків, які слід періодично переставляти для ефекту новизни.
• Розміщення пасік на значній відстані від місць потенційного гніздування — крутих схилів та кар'єрів.