Мантіспа

Мантіспа (лат. Mantispa) належить до ряду Сітчастокрилі (Neuroptera) та родини Мантіспіди (Mantispidae). Ці комахи отримали свою назву завдяки виразній схожості з богомолами, особливо через будову передніх хапальних ніг.

Дорослі особини мають подовжене тіло та дві пари розвинених прозорих крил. Вони є хижаками, які використовують свої спеціалізовані кінцівки для лову дрібних комах у повітрі або на рослинах.

Цикл розвитку мантісп включає складний гіперметаморфоз. Личинки мають виражену рухливість на перших етапах життя, що дозволяє їм ефективно шукати павуків, які є їхніми головними господарями.

Після знаходження павука або його кокона личинка проникає всередину та починає паразитувати на яйцях. Цей процес дозволяє їй отримати необхідні ресурси для подальшого росту та перетворення на лялечку.

Варто зазначити, що мантіспи рідко стають масовими шкідниками, проте їхня активність може суттєво впливати на чисельність популяцій інших комах, включаючи корисних ентомофагів.

Мантіспи не пошкоджують безпосередньо тканини сільськогосподарських культур, оскільки вони не є фітофагами. Шкідливість цих комах носить непрямий екологічний характер.

Основний негативний ефект полягає в знищенні павуків, які відіграють критичну роль у регуляції кількості попелиць, кліщів та інших дрібних шкідників у садах і на полях.

Коли чисельність мантісп стає занадто високою, природний захисний бар'єр у вигляді павутиння руйнується, що призводить до неконтрольованого розмноження фітофагів на культурних рослинах.

В умовах закритого ґрунту діяльність мантісп може порушити роботу інтегрованих систем біологічного захисту, якщо вони починають полювати на корисних комах-ентомофагів.

Таким чином, господарське значення мантісп оцінюється як помірне, і заходи проти них зазвичай не є пріоритетними порівняно з боротьбою з основними шкідниками.

Період активності дорослих особин мантісп припадає на теплі літні місяці. Найбільша ймовірність зустріти цих комах спостерігається у червні, липні та серпні.

Цей час збігається з фазою активного розмноження павуків, які є необхідними для виживання личинок мантісп. Комахи віддають перевагу ділянкам з квітучими рослинами.

Зимують мантіспи переважно у стадії личинки. Вони знаходять укриття в коконах павуків або в прикореневій зоні рослин, де створюються умови для перенесення морозів.

Навесні, при підвищенні середньодобової температури, відбувається розвиток личинок, що поступово призводить до появи першого покоління імаго на початку літа.

Температурний режим є ключовим фактором, що визначає темпи розвитку популяції мантісп на конкретній ділянці протягом вегетаційного сезону.

Виявити мантіспу в агроценозі досить важко через її здатність до ідеальної мімікрії під навколишнє середовище, особливо серед листя та квітів.

Однією з ознак високої щільності мантісп є раптове зникнення павутини та зменшення кількості павуків на культурних площах, де раніше вони були помітні.

При огляді рослин можна виявити сліди паразитизму на павукових коконах. Це є прямим доказом того, що популяція мантісп активно розмножується в даній локації.

Дорослі комахи можуть потрапляти в пастки для моніторингу або приваблюватися світловими пастками, що встановлюються для вивчення видового складу шкідників.

Агроном може помітити мантіспу при проведенні регулярних обстежень посівів, якщо зверне увагу на незвичну поведінку дрібних хижаків на квітах.

Спеціалізовані хімічні методи боротьби проти мантісп не розробляються через відсутність критичної шкоди для врожаю та корисність деяких їхніх функцій.

• Збереження природних місць проживання павуків для підтримки балансу в екосистемі.
• Уникнення використання неселективних інсектицидів, що шкодять всій ентомофауні.
• Моніторинг стану популяцій павуків на полях перед початком застосування засобів захисту.
• Створення екологічних коридорів, які дозволяють корисним хижакам зберігати чисельність.

Найкращою стратегією є ігнорування присутності мантісп за умови стабільності показників чисельності основних шкідників сільськогосподарських культур.