Шерстистий борошнистий червець

Шерстистий борошнистий червець (Maconellicoccus lanigerus) належить до родини борошнистих червців (Pseudococcidae) ряду напівтвердокрилих. Це комаха-шкідник, яка отримала свою назву через густий білий восковий наліт на тілі.

Самиці цього виду мають малорухливий спосіб життя, їхнє тіло вкрите порошкоподібною восковою масою, що нагадує вату. Це захищає комах від несприятливих погодних умов та більшості контактних інсектицидів.

Чоловічі особини мають крила і здатні до польоту, проте їхній життєвий цикл дуже обмежений, оскільки їхньою основною метою є запліднення самиць.

Розвиток комах відбувається з неповним перетворенням, а темпи розмноження безпосередньо залежать від температурного режиму. Висока вологість повітря в теплицях створює ідеальні умови для спалахів чисельності.

Самиці відкладають яйця у спеціальні «яйцеві мішки», які вони плетуть з воскових ниток. Велика плодючість дозволяє одному поколінню швидко заселяти значні площі нових рослин-господарів.

Цей вид є поліфагом, що вражає широкий спектр декоративних та плодових культур. До групи ризику входять виноградники, цитрусові насадження та різноманітні кімнатні рослини.

Шкідник локалізується на молодих пагонах, черешках листків, квітконосах та плодах. Він живиться клітинним соком, проколюючи епідерміс рослини своїм хоботком.

Внаслідок висмоктування соків рослина втрачає тургор, її ріст сповільнюється, а молоді пагони можуть викривлятися. Це призводить до серйозного дефіциту поживних речовин у тканинах.

Під час живлення червець виділяє падь (медвяну росу), на якій швидко розвиваються сажисті гриби. Це призводить до утворення чорного нальоту на листках, що пригнічує фотосинтез.

Масове ураження призводить до передчасного опадання листя та зав’язі, що в кінцевому підсумку знижує загальну врожайність та якість виробленої продукції.

Головним візуальним індикатором наявності червця є білі ватоподібні грудочки, які можна побачити в пазухах листків та на інших частинах рослини.

Липкість поверхні листя є першою ознакою виділення паді. Часто листки виглядають «брудними» через розвиток вторинної грибкової інфекції на цій липкій основі.

Деформація пагонів та скручування листкових пластинок вказують на тривале живлення великої популяції шкідників на цій ділянці рослини.

Спостерігається пожовтіння тканин, що межують з місцями укусів шкідника. Рослина поступово втрачає життєву силу, стаючи менш стійкою до інших хвороб.

Присутність мурашок, які «пасуть» червців, є непрямою, але дуже точною ознакою того, що рослина заселена цією групою шкідників.

Першочерговим заходом є регулярний огляд рослин. Виявлені поодинокі екземпляри можна видаляти вручну за допомогою ватних паличок, змочених у спиртовому розчині.

Застосування системних інсектицидів є найбільш ефективним способом знищення колоній, оскільки отрута потрапляє безпосередньо в сокорух рослини.

Використання біологічних засобів захисту, зокрема хижих комах-ентомофагів, дозволяє контролювати чисельність шкідника без застосування агресивної хімії в період плодоношення.

Важливо забезпечити добру вентиляцію та уникати надмірного застосування азотних добрив, які провокують бурхливий ріст пагонів, привабливих для шкідників.

• Обробка інсектицидами в період активного руху личинок.
• Використання мінеральних олив для руйнування захисного воску.
• Ретельне знищення рослинних решток, де можуть зимувати яйця.
• Боротьба з мурашниками в саду для ізоляції колоній червців.