Блакитник аргірогномон

Блакитник аргірогномон (Lycaeides argyrognomon) — це представник родини Lycaenidae (сонцевики або блакитники), який в умовах агроекосистем може проявляти шкідливі властивості.

Дорослий метелик має характерне забарвлення: крила самців зверху яскраво-сині з темною облямівкою, у самок вони коричневі. Розмах крил становить близько 25-30 мм.

Гусениці блакитника мають типову для родини мокрицеподібну форму, зелений колір і дрібні волоски. Вони чудово маскуються на листках бобових рослин, що ускладнює їх візуальне виявлення.

Лялечки зазвичай кріпляться до нижньої частини стебел або листків, мають зеленуватий або жовтувато-бурий колір, що робить їх майже непомітними серед рослинності.

Вид поширений у лісостеповій та степовій зонах, де полюбляє відкриті ділянки з великою кількістю бобових дикоросів та культурних посівів.

Основними кормовими рослинами, які пошкоджує цей шкідник, є люцерна, конюшина, чина та інші зернобобові культури, що мають господарське значення.

Шкоду завдають переважно гусениці, які активно поїдають листя, вигризаючи в ньому отвори або скелетуючи листові пластинки, залишаючи лише товсті жилки.

При масовому розмноженні блакитник здатний значно зменшити вегетативну масу люцерни чи конюшини, що безпосередньо впливає на врожайність зеленої маси або сіна.

Особливо небезпечними є пошкодження гусеницями генеративних органів рослин, що призводить до зниження насіннєвої продуктивності бобових трав.

Рослини, пошкоджені блакитником, стають менш стійкими до посухи та хвороб, що може призвести до зрідження посівів на наступний рік.

Цикл розвитку комахи включає дві генерації протягом літнього періоду. Виліт першого покоління метеликів зазвичай починається наприкінці травня.

Яйця відкладаються самками на листя або стебла кормових культур. Ембріональний розвиток триває близько двох тижнів залежно від температурних умов.

Друге покоління розвивається протягом липня та серпня. У цей період гусениці найбільш активні та завдають найбільшої шкоди посівам, готуючись до зимівлі.

Зимує комаха на стадії яйця або гусениці молодшого віку в нижній частині рослин або у грунті, що забезпечує стійкість до низьких зимових температур.

Оптимальні умови для розвитку шкідника — це тепле літо та наявність постійної кормової бази у вигляді багаторічних бобових трав.

Основними ознаками присутності шкідника є характерні погризи на листках, які мають вигляд дірок або нерівних країв, що поступово перетворюються на скелетування.

Якщо уважно оглянути прикореневу зону або нижні яруси рослин, можна побачити самих гусениць, які завдяки захисному забарвленню зливаються з фоном.

Наявність метеликів, що літають над полем у сонячну погоду, є сигналом для проведення ретельного фітосанітарного контролю посівів.

Пошкоджені ділянки посівів часто виглядають пригніченими та мають світліші плями через втрату хлорофілу пошкодженими листками.

Наявність мурах у колонії гусениць часто вказує на те, що шкідники активно харчуються, адже мурахи живляться їхніми солодкими екскретами.

Першочерговим заходом є агротехнічний контроль, який включає правильну сівозміну та своєчасне знищення бур'янів, що можуть служити резерваціями для шкідника.

Глибока оранка після збору врожаю дозволяє знищити значну частину зимуючих стадій комахи, значно знижуючи чисельність популяції на наступний сезон.

Біологічний метод боротьби передбачає використання препаратів на основі бактерій, які безпечні для довкілля, але ефективно діють на гусениць.

При досягненні економічного порогу шкідливості доцільно застосовувати інсектициди вибіркової дії, щоб мінімізувати вплив на корисну ентомофауну.

• Систематичний моніторинг посівів.
• Використання біопрепаратів у період відродження гусениць.
• Знищення залишків рослинності на узбіччях полів.