Лорікула

Лорікула (Loricula) — це рід дуже дрібних клопів, що належать до родини клопів-сліпняків (Microphysidae). Ці комахи мають довжину тіла від 2 до 3 мм, тому їх дуже важко помітити неозброєним оком.

Для представників цього роду характерний яскраво виражений статевий диморфізм: самці зазвичай мають крила та здатні до польоту, тоді як самиці часто безкрилі.

Тіло комах сплющене, темно-коричневого кольору, що дозволяє їм ідеально зливатися з корою дерев або рослинними рештками в ґрунті.

Комахи мають розвинений хоботок, яким вони проколюють тканини рослин, щоб висмоктувати клітинний сік, або ж полюють на дрібних безхребетних.

Личинки за своїм зовнішнім виглядом нагадують дорослих особин, але значно менші за розміром і ведуть прихований спосіб життя протягом усього циклу розвитку.

Лорікули є факультативними хижаками, що означає їхню здатність харчуватися як рослинними соками, так і дрібними організмами.

Найбільшої шкоди вони завдають молодим пагонам, брунькам та зав'язям, що призводить до затримки росту та деформації молодих тканин рослин.

Через ранки, що залишаються після проколів хоботком, до рослини можуть потрапляти патогени, зокрема грибкові інфекції, які викликають гниття тканин.

При значному заселенні кущів чи дерев лорікулою спостерігається зниження загальної врожайності та якості плодово-ягідної продукції.

Шкідливість цього виду часто залишається непоміченою, допоки рослина не починає проявляти явні ознаки пригнічення або хлорозу.

Активний період життя лорікули починається навесні, як тільки температура повітря стає сприятливою для виходу комах з місць зимівлі.

Зимують ці клопи переважно на стадії яйця або дорослої особини, знаходячи прихисток у тріщинах кори дерев або серед торішнього листя.

Найбільша активність дорослих комах припадає на період розпускання бруньок та цвітіння, коли молоді тканини є найбільш доступними для живлення.

Протягом літа розвивається одне або декілька поколінь шкідника, залежно від температурного режиму та наявності кормової бази.

Восени активність поступово знижується, і комахи шукають надійні місця для перечікування холодного зимового періоду.

Виявити присутність лорікули можна за специфічними пошкодженнями, які з'являються на вегетативних органах рослин протягом сезону.

Основними ознаками є дрібні некротичні плями на листках, що з часом можуть призводити до їхнього скручування або передчасного опадіння.

• Поява дрібних крапкових проколів на молодих пагонах.
• Деформація бруньок, що призводить до їхнього засихання.
• Пожовтіння країв листкової пластинки.
• Виявлення шкурок личинок на стовбурах під час обстеження.

Для моніторингу рекомендується використовувати метод струшування гілок на білу тканину або огляд кори за допомогою збільшувального скла.

Захист насаджень від лорікули передбачає поєднання агротехнічних заходів із застосуванням хімічних препаратів за необхідності.

Санітарна обрізка гілок та видалення старої кори є критично важливими заходами для зменшення кількості місць зимівлі шкідників.

Застосування інсектицидів проводиться у періоди найбільшої вразливості комах, переважно на етапі відродження личинок навесні.

Сприяння розмноженню природних ворогів, таких як хижі комахи, дозволяє тримати чисельність лорікули під контролем без надмірної хімізації.

Моніторинг чисельності популяції протягом усього вегетаційного періоду дозволяє вчасно реагувати на спалахи розмноження шкідника.