Срібляста лофокампа

Срібляста лофокампа (Lophocampa argentata) належить до ряду лускокрилих, родини Erebidae. Дорослі особини — це метелики середнього розміру з розмахом крил близько 4-5 см, що мають характерні сріблясто-білі плями на охристих передніх крилах.

Личинки (гусениці) є найвідомішою стадією розвитку. Вони мають вигляд «волохатих» комах завдяки густому вкриттю жорсткими волосками. Забарвлення гусениць варіюється від помаранчевого до майже чорного, що робить їх досить помітними на фоні зеленої хвої.

Цей шкідник спеціалізується на пошкодженні хвойних порід дерев, зокрема видів роду Pseudotsuga (псевдотсуга), ялини, сосни та ялиці. Особливо небезпечні гусениці для молодих саджанців у розплідниках, де вони можуть знищити значну частину хвої за короткий час.

Шкідливість полягає в активному поїданні хвої. Спочатку гусениці виїдають м'які тканини голки, залишаючи скелет, пізніше — обгризають хвою повністю. Масове розмноження призводить до послаблення дерев, що робить їх вразливими до вторинних інфекцій.

Цикл розвитку складається з одного покоління на рік. Дорослі метелики літають наприкінці літа, після чого відкладають яйця на гілках дерев. Яйця успішно перезимовують, демонструючи високу стійкість до низьких температур.

Навесні, з підвищенням середньодобової температури, з яєць виходять гусениці. Вони активно живляться з квітня по червень, проходячи кілька линьок, перед тим як перейти до стадії лялечки всередині захисного кокона.

Найбільш яскравою ознакою присутності шкідника є наявність павутинних гнізд, всередині яких скупчуються молоді особини. Ці гнізда найчастіше можна виявити на кінчиках гілок хвойних порід.

Додатковими ознаками є пожовтіння хвої, її масове осипання та наявність екскрементів на гілках під місцями харчування. Ослаблені дерева втрачають свій естетичний вигляд і можуть призупиняти ріст.

У приватних садах та парках рекомендується регулярно оглядати дерева навесні та зрізати гнізда гусениць до того, як вони розповзуться по всьому дереву. Це найбільш екологічно безпечний метод контролю.

Для великих насаджень використовують біологічні інсектициди на базі бактерій Bacillus thuringiensis. Хімічні методи боротьби застосовують лише в крайніх випадках при перевищенні порогу шкодочинності, використовуючи препарати, дозволені для застосування в лісовому господарстві.