Лонхея допитлива

Лонхея допитлива (Lonchaea curiosa) — це двокрила комаха з родини лонхеїд (Lonchaeidae). Доросла особина — невелика муха з блискучим, часто темним або зеленкувато-металевим тілом, притаманним цій родині.

Ідентифікація виду часто ускладнена через зовнішню подібність до інших представників роду. Визначення проводиться переважно ентомологами за будовою геніталій самців та специфічними ознаками щетинок на голові й грудях.

Личинки мають типовий для мух-зеленушок вигляд: вони безногі, черв’якоподібні, циліндричної форми, із загостреним переднім кінцем і сплощеним заднім, де розташовані дихальця.

Розвиток комахи проходить через стадію яйця, три віки личинки, стадію лялечки всередині пупарію та імаго. Життєвий цикл тісно пов'язаний зі станом тканин рослин.

Ці мухи віддають перевагу вологим і затіненим місцям, що часто робить їх супутниками гниючих рослинних решток або пошкоджених плодів.

Цей шкідник пошкоджує широкий спектр сільськогосподарських культур, найчастіше вражаючи тканини овочів та плоди плодових дерев. Особливу небезпеку становлять рослини з ослабленим імунітетом.

Личинки здатні заселяти плоди томатів, перців та огірків, проникаючи всередину через мікротріщини або пошкодження, завдані іншими комахами. Це робить їх вторинними шкідниками, що сприяють розвитку інфекцій.

Крім соковитих овочів, лонхея може виявлятися в тканинах плодових дерев, де личинки живляться камбієм або пошкодженими ділянками кори, що веде до ослаблення дерева.

В умовах тепличних господарств шкідник здатен швидко поширюватися, якщо не дотримується режим вологості та не проводиться вчасна санітарна очистка приміщень.

Крім прямого поїдання тканин, діяльність личинок створює «ворота» для проникнення патогенних грибів та бактерій, що викликають гниття врожаю.

Першою ознакою зараження є поява дрібних отворів на поверхні плода, навколо яких часто спостерігається потемніння або розм'якшення шкірки.

Всередині пошкоджених плодів виявляються ходи, заповнені екскрементами личинок та продуктами розпаду рослинних тканин, що мають специфічний запах гнилі.

На пошкоджених стеблах або гілках може спостерігатися передчасне пожовтіння листя, викликане порушенням провідності судинної системи рослини через діяльність личинок.

При розтині пошкоджених ділянок чітко видно білуваті або жовтуваті личинки, які при небезпеці можуть здійснювати характерні стрибки.

У тепличних умовах наявність дорослих особин можна підтвердити за допомогою жовтих клейових пасток, на які активно злітаються імаго лонхеїд.

Основним методом боротьби є суворе дотримання фітосанітарних норм: регулярне видалення та знищення гниючих плодів і рослинних решток.

Необхідно контролювати популяцію інших шкідників, що завдають первинних пошкоджень, оскільки лонхея часто оселяється саме там, де вже порушена цілісність шкірки плода.

Застосування біологічних інсектицидів на основі ентомопатогенних грибів або нематод є ефективним проти личинок у ґрунтовому або компостному шарі.

Хімічна обробка інсектицидами системної дії виправдана лише за високої чисельності шкідника і суворо в терміни, передбачені регламентом використання препаратів.

Профілактика включає глибоке перекопування ґрунту восени та дезінфекцію теплиць, що значно знижує кількість пупаріїв, що зимують у субстраті.