Лонхея хорея

Лонхея хорея (Lonchaea chorea) належить до родини Лонхеїди (Lonchaeidae), ряду двокрилих. Дорослі особини — це невеликі мухи з характерним металевим блиском тіла, зазвичай чорного або темно-синього кольору.

Крила імаго прозорі, з розвиненим жилкуванням, типовим для представників родини. Голова округла з великими фасетковими очима, у самців вони часто змикаються, тоді як у самок розділені лобною смужкою.

Личинки шкідника мають видовжену циліндричну форму, позбавлені вираженої головної капсули та кінцівок, як і більшість личинок подібних мух. Колір личинок варіюється від білуватого до кремового.

Життєвий цикл комахи включає повну трансформацію: яйце, три віки личинки, пупарій та імаго. Дорослі мухи активно рухаються по рослинах, живлячись соками та органічними залишками.

Зимують шкідники переважно у стадії пупарія в ґрунті або в залишках рослин, що розкладаються, що дозволяє їм успішно переживати несприятливі зимові умови в регіонах помірного клімату.

Основну шкоду завдають личинки, які ведуть прихований спосіб життя. Вони пошкоджують як здорові тканини вегетуючих рослин, так і вже гниючі органічні залишки, сприяючи поширенню вторинних інфекцій.

До числа пошкоджуваних культур належать різні овочеві рослини, включаючи капустяні, цибулеві та коренеплоди. Також шкідник зустрічається у плодах, пошкоджених іншими комахами або механічно.

В умовах закритого ґрунту та складів Лонхея хорея може вражати запаси цибулі та бульбоплодів, проникаючи в тканини та викликаючи їх передчасне розм'якшення, гниття та повну втрату товарного вигляду.

Активність личинок у кореневій шийці рослин призводить до порушення живлення надземної частини, що викликає в'янення, пожовтіння та поступову загибель пошкодженого екземпляра.

Шкідник часто виступає як супутній фактор, заселяючи рослини, що вже ослаблені первинними хворобами (бактеріозами) або іншими шкідниками, тим самим значно прискорюючи процес псування врожаю.

Виліт імаго, що перезимували, починається навесні при встановленні стабільно позитивних температур повітря, зазвичай у квітні-травні. У цей час мухи активно заселяють ділянки з органічними залишками.

Літ мух триває протягом усього теплого сезону до пізньої осені. Залежно від кліматичної зони, шкідник здатний дати від двох до трьох поколінь за один вегетаційний період.

Найбільша активність личинок спостерігається у періоди підвищеної вологості, коли ґрунт або рослинні залишки забезпечують оптимальне середовище для живлення та розвитку молодого потомства мухи.

У другій половині літа та восени, під час збирання врожаю, існує ризик масового зараження коренеплодів, якщо вони залишаються на полі або погано просушуються перед закладкою на зберігання.

Динаміка чисельності шкідника тісно пов'язана з наявністю гниючих рослинних субстратів, тому волога та тепла осінь створює передумови для різкого зростання популяції шкідника наступного року.

Однією з перших ознак зараження є поява дрібних отворів або ходів усередині коренеплодів або цибулин, що супроводжуються розм'якшенням тканин та появою неприємного запаху гнилі.

Надземна частина рослин при сильному ураженні починає жовтіти та в'янути в денні години, попри наявність достатнього поливу, що вказує на пошкодження кореневої системи личинками.

Виявлення дорослих особин поблизу овочевих грядок або місць зберігання врожаю свідчить про високу ймовірність відкладання яєць та наступного ураження продукції личинками цього виду.

• Наявність колоній личинок усередині стебел або коренеплодів.
• Характерні заглиблення на поверхні овочів, оточені темними плямами.
• Присутність характерних пупаріїв у субстраті навколо постраждалих рослин.

Пошкоджені частини рослин швидко піддаються заселенню сапрофітними грибами та бактеріями, що візуально проявляється як «мокра гниль», що маскує справжнього винуватця пошкоджень — личинку лонхеї.

Ключовим методом боротьби є дотримання сівозміни та своєчасне видалення всіх рослинних залишків з ділянки після збирання врожаю, щоб позбавити шкідника кормової бази для зимівлі.

Необхідно проводити глибоку зяблеву оранку ґрунту, яка сприяє знищенню пупаріїв шкідника, що опинилися на поверхні, де вони гинуть від низьких температур або поїдаються птахами.

При зберіганні овочів важливо підтримувати низький температурний режим та достатню вентиляцію, що запобігає розвитку личинок та поширенню процесів гниття, які створюють привабливе середовище.

Використання біологічних препаратів, заснованих на ентомопатогенних грибах або бактеріях, може бути ефективним у період масового льоту мух для зниження чисельності імаго до моменту яйцекладки.

У крайніх випадках при значному поширенні шкідника у виробничих масштабах застосовують інсектициди контактної та кишкової дії відповідно до регламентів, дозволених для відповідних культур.