Перелітна сарана

Перелітна сарана (Locusta migratoria) належить до ряду Прямокрилі, родини Саранові. Це велика комаха, тіло якої в довжину може сягати 60–80 мм.

Зовнішній вигляд залежить від фази: поодинока фаза має світліший колір, а стадна — темний, контрастний окрас, що супроводжується розвитком довгих крил.

Личинки (німфи) проходять п'ять вікових стадій, поступово збільшуючись у розмірах та формуючи зачатки крил, активно пересуваючись стрибками.

Доросла особина володіє розвиненими задніми ногами для стрибків та потужним ротовим апаратом гризучого типу, пристосованим до перетирання грубих тканин.

Колір імаго варіюється від зеленувато-жовтого до сіро-бурого, що дозволяє комасі ефективно маскуватися в рослинності до моменту формування великих зграй.

Цей шкідник є вираженим поліфагом, здатним споживати майже будь-які зелені частини рослин, що робить його критично небезпечним для агросектору.

Особливо сильно страждають посіви зернових культур: пшениці, ячменю та жита. Сарана здатна знищити врожай повністю за лічені дні.

Значної шкоди завдається посівам кукурудзи, проса та сорго, де комахи об'їдають не лише листя, а й пошкоджують генеративні органи рослин.

Багаторічні трави на пасовищах також піддаються нападу, що призводить до деградації кормової бази та суттєвих збитків у тваринництві.

Овочеві та технічні культури, включаючи соняшник та цукровий буряк, можуть бути повністю знищені як личинками, так і дорослими особинами.

Життєвий цикл перелітної сарани складає один рік. Зимують яйця, які самка відкладає у ґрунт в особливій захисній оболонці — кубишці.

Навесні, за умови прогрівання ґрунту до 15–20 градусів, спостерігається масове відродження личинок, що найчастіше припадає на травень або червень.

Розвиток личинок триває 40–50 днів, протягом яких вони активно живляться, проходячи п'ять линьок до перетворення на імаго.

Окрилення відбувається в розпал літа, після чого комахи набувають здатності до тривалих міграційних польотів на великі відстані.

Відкладання яєць відбувається наприкінці літа та восени, після чого цикл завершується загибеллю дорослих комах до наступного сезону.

Першою ознакою є масова поява личинок на ділянках з рідкою рослинністю або вздовж доріг, де вони утворюють щільні групи.

Спостереження за посівами показує «об'їдання» країв листків, де після атаки залишаються лише грубі жилки, що надає полю обпаленого вигляду.

Наявність специфічних екскрементів у вигляді невеликих гранул у місцях скупчення шкідників свідчить про їх активне харчування.

Стадна фаза характеризується появою великих рухливих плям личинок, які при наближенні людини починають масове стрибкоподібне переміщення.

У сонячну погоду над полем можна помітити зграї сарани, які виглядають як рухомі темні хмари, що здатні повністю закрити горизонт.

Основним методом боротьби є своєчасна хімічна обробка інсектицидами в період відродження личинок, що дозволяє знищити популяцію до її розльоту.

Агротехнічні заходи включають глибоку оранку місць відкладання яєць, що руйнує кубишки та призводить до їхньої загибелі в ґрунті.

Систематичний моніторинг чисельності за допомогою пасток та візуальних обстежень дозволяє вчасно виявити осередки та локалізувати їх поширення.

Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів та підтримка природних ворогів, зокрема птахів, значно знижують тиск шкідника.

• Своєчасне скошування бур'янів на межах полів.
• Обмеження випасу в зонах масового розмноження сарани.
• Співпраця з державними фітосанітарними службами.