Довгоносик-стеблоїд

Довгоносик-стеблоїд (Lixus divaricatus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Це комаха із подовженим тілом, розмір якого може сягати 15 міліметрів, та характерним сіро-коричневим забарвленням.

Головотрубка жука видовжена, що дозволяє йому легко проникати в тканини рослин при живленні та відкладанні яєць. Личинки мають вигнуту форму, білий колір і розвинені щелепи, які дають змогу ефективно прогризати ходи всередині стебел.

Головною культурою, яку пошкоджує цей шкідник, є цукровий, столовий та кормовий буряк. Також довгоносик може пошкоджувати насінники буряків, що значно знижує врожайність та якість посівного матеріалу.

Шкода завдається шляхом поїдання листової пластинки жуками, але найбільшої шкоди завдають личинки. Вони виїдають внутрішні тканини стебла, порушуючи обмін речовин у рослині та послаблюючи її стійкість до несприятливих умов.

Період активності шкідника припадає на весняно-літній період, що збігається з фазою активного росту цукрового буряка. Перезимівля комах відбувається у ґрунті або під залишками рослин, звідки вони виходять при прогріванні поверхні.

Розвиток одного покоління триває протягом усього літа. Дорослі особини відкладають яйця в черешки листків, після чого личинки проникають у стебло, де проводять більшу частину свого життєвого циклу до етапу заляльковування.

Візуальними ознаками ураження є поїдені краї листків, а також скручування або в'янення окремих листків на кущах. При розрізі стебла або верхньої частини коренеплоду виявляються порожнини, заповнені екскрементами личинок.

У місцях пошкодження часто виникають вторинні інфекції, що призводять до загнивання тканин. Це візуально виглядає як почорніння або розм'якшення ділянок стебла, що з часом може спричинити вилягання або повну загибель рослини.

Система захисту включає просторову ізоляцію від минулорічних посівів буряків та глибоку зяблеву оранку ґрунту. Це дозволяє знищити значну частину зимуючих особин та обмежити їх розмноження на полях.

При перевищенні економічного порогу шкідливості необхідно застосовувати сучасні інсектициди системної дії. Важливо дотримуватися чергування препаратів з різними діючими речовинами для запобігання розвитку резистентності у популяції шкідника.