Шовковичний лубоїд

Шовковичний лубоїд (Liparthrum mori) — це дрібний жук з родини довгоносиків (Curculionidae), що спеціалізується на пошкодженні дерев родини тутових. Комаха веде прихований спосіб життя, розвиваючись під корою.

Дорослий жук має циліндричне тіло довжиною від 1 до 2 мм. Колір тіла переважно темно-бурий, поверхня вкрита короткими волосками, що є типовим для представників підродини короїдів.

Личинки, що розвиваються всередині дерева, мають безногу форму і білий колір. Вони оснащені потужним ротовим апаратом, що дозволяє їм прокладати складні системи ходів у лубі та камбії.

Життєвий цикл комахи повністю прив'язаний до рослини-господаря. Зимують переважно імаго у спеціально вигризених ходах, що захищають їх від несприятливих зимових умов.

Розпізнати цього шкідника можна лише за непрямими ознаками, оскільки побачити самого жука на поверхні дерева вкрай важко через його дрібний розмір та нічний спосіб життя.

Шкідник нападає переважно на послаблені дерева шовковиці (тутовника), які постраждали від посухи, морозів або механічних пошкоджень стовбура.

Основна шкода полягає у пошкодженні камбію — живого шару, що відповідає за ріст дерева у товщину. Порушення цілісності камбію призводить до припинення живлення гілок.

При інтенсивному заселенні лубоїдом окремі гілки починають всихати, а згодом відмирає і вся крона дерева. Це особливо небезпечно для молодих саджанців.

Пошкоджені тканини дерева стають ідеальним місцем для проникнення вторинних грибкових інфекцій та інших хвороб деревини, що прискорює загибель рослини.

Для промислових насаджень шовковиці цей шкідник є серйозною загрозою, оскільки він знищує цінні сорти та знижує загальний вихід листової маси.

Період активності лубоїда починається з настанням весняного тепла, коли температура повітря стабільно тримається на рівні +12...+15°C.

Протягом вегетаційного періоду шкідник може розвивати кілька поколінь, причому інтенсивність розмноження безпосередньо залежить від погодних умов.

Найбільша активність спостерігається у другій половині літа, особливо під час сильних посух, коли тургор дерев знижується, а стійкість до шкідників падає.

З початком осені жуки переходять у стадію підготовки до зимівлі, заглиблюючись у кору дерев для перечікування несприятливого періоду.

Агрономи повинні звертати увагу на стан насаджень протягом усього сезону, особливо після стресових погодних явищ, які провокують масовий вихід шкідників.

Головним симптомом присутності шкідника є дрібні отвори на поверхні кори, які часто плутають зі слідами інших комах.

• Поява «бурового борошна» — дрібних часточок кори, що накопичуються біля вхідних отворів.
• Пожовтіння листя на окремих гілках без видимих ознак хвороб листяного апарату.
• Передчасне опадання листя та ламкість молодих пагонів.
• Ознаки некрозу кори навколо місць входу жука в дерево.

При огляді стовбура можна помітити, що кора в місцях заселення трохи здувається або легко відділяється від деревини при натисканні.

Сильне зараження супроводжується специфічним запахом деревини, що починає пріти під корою через життєдіяльність личинок.

Основним заходом боротьби є постійний моніторинг та своєчасна санітарна обрізка заражених гілок з подальшим їх знищенням шляхом спалювання.

Підтримання високого рівня агрофону, зокрема регулярний полив та підживлення, є запорукою того, що дерево зможе самостійно протистояти лубоїду.

Застосування інсектицидів контактно-кишкової дії у період вильоту жуків є ефективним заходом для зменшення чисельності популяції у саду.

Профілактична побілка стовбурів вапняним молоком допомагає запобігти заселенню самок лубоїда в тріщини кори.

Використання пасток з феромонами або іншими приваблюючими речовинами допомагає вчасно виявити початок льоту і вжити необхідних заходів захисту.