Щитівка сливова запятоподібна

Щитівка сливова запятоподібна (Lepidosaphes tubulorum) — це небезпечний шкідник ряду напівтвердокрилих. Доросла самка захищена щільним щитком видовженої форми, що нагадує кому.

Щиток має коричневий або бурий колір, що дозволяє комасі успішно маскуватися на корі дерев. Тіло самки м'яке, грушоподібне, жовтого кольору, прикріплене до рослини на все життя.

Личинки першого віку («бродяжки») мають розвинені ніжки і очі. Вони дуже рухливі, що дозволяє їм швидко розселятися по всій поверхні гілок та стовбурів.

Самиці є основними шкідниками, тоді як самці зустрічаються рідко, мають крила і не харчуються, їхня роль обмежується заплідненням самок.

Цей вид характеризується високою здатністю до розмноження, що робить його одним з найнебезпечніших ворогів для багатьох плодових культур у садах.

Вражає передусім кісточкові породи дерев, такі як слива, алича, вишня та персик. Меншою мірою пошкоджує яблуні, груші та декоративні кущі.

Комахи живляться соком рослин, впорскуючи токсини, які порушують обмін речовин у тканинах кори. Це призводить до ослаблення імунітету дерева.

Сильне заселення призводить до передчасного відмирання кори, що спричиняє розвиток некрозів та проникнення інфекцій у глибокі шари деревини.

Плоди на уражених деревах дрібнішають, втрачають товарний вигляд та смакові якості. Поступово дерево припиняє ріст та може повністю висохнути.

Збитки від щитівки можуть бути значними в запущених садах, де не проводиться регулярна обрізка та хімічний захист рослин.

Зимують яйця під щитком мертвої самки, що забезпечує їм надійний захист від низьких температур. Весною, під час цвітіння, з яєць виходять личинки.

Період виходу бродяжок є найбільш критичним для контролю популяції. У цей час шкідник найбільш вразливий до дії контактних інсектицидів.

Протягом літа щитівки ведуть малорухливий спосіб життя, активно висмоктуючи сік і формуючи захисний щиток, який поступово твердне.

Розвиток генерацій залежить від погодних умов регіону. У теплих зонах можливий розвиток двох поколінь, що значно ускладнює боротьбу з ними.

Восени самки відкладають яйця, які залишаються зимувати. Саме в цей період важливо провести осінню підготовку дерев для мінімізації зимуючих особин.

Головна ознака — поява на корі гілок специфічних наростів, схожих на коми. Вони мають темно-коричневий колір і при скупченні нагадують кірку.

Наявність на листках і пагонах липкої речовини (медвяної роси) часто супроводжує ураження, хоча при сильних колоніях щитівки це помітно менше.

Кора в місцях скупчення щитівок стає сухою, тріскається і легко відшаровується. Пагони виглядають пригніченими, вкритими нездоровим нальотом.

Під час вегетації помітно пожовтіння листя, яке згодом опадає. Ріст молодих пагонів сильно сповільнюється або припиняється зовсім.

• Покриття гілок шаром щитків.
• Тріщини та деформація кори.
• Відсутність приросту пагонів.

Боротьбу слід починати з ранньовесняного промивання дерев препаратами на основі масел, які блокують дихання зимуючих яєць під щитками.

Під час активного виходу бродяжок необхідно провести одну або дві обробки системними інсектицидами, що здатні проникати всередину тканин рослини.

Важливим агротехнічним прийомом є щорічна очистка стовбурів від відмерлої кори металевими щітками, що допомагає знищити частину популяції.

Вирізання та спалювання сильно уражених гілок є необхідною умовою для стримування поширення шкідника на здорові дерева в саду.

Підтримка загального здоров'я саду через правильне підживлення добривами сприяє підвищенню стійкості дерев до ураження шкідниками.