Яблунева запятоподібна щитівка

Яблунева запятоподібна щитівка (лат. Lepidosaphes malicola) — це небезпечний шкідник, що належить до родини щитівок, який паразитує на багаторічних насадженнях.

Доросла самка має нерухомий спосіб життя і захищена щільним щитком коричневого кольору, що за формою нагадує кому, звідки й походить назва.

Довжина тіла дорослої особини становить приблизно 3 мм, а під щитком розташоване грушоподібне тіло білого або жовтуватого кольору.

Чоловічі особини є рідкісними, вони мають крила і не харчуються, їх головна функція полягає виключно у заплідненні самок.

У циклі розвитку вид має одне покоління на рік, зимуючи на стадії яєць під залишками відмерлих тіл самок на корі гілок.

Цей шкідник є поліфагом і завдає шкоди багатьом плодовим деревам, зокрема яблуні, груші, айві, а також деяким кісточковим та ягідним культурам.

Основна шкода зумовлена висмоктуванням клітинного соку з кори та молодих пагонів, що призводить до загального виснаження рослини.

При масовому заселенні дерево втрачає життєві сили, приріст пагонів стає мінімальним, а листя передчасно жовтіє та опадає.

Пошкоджена кора стає вразливою до морозів та заселення різними видами грибкових патогенів, що може призвести до відмирання цілих гілок.

Плоди на уражених деревах часто дрібнішають, втрачають товарний вигляд та мають нижчі смакові якості через нестачу живлення.

Весняний період розвитку починається з виходу личинок-бродяжок із яєць, що зазвичай припадає на час цвітіння яблуні.

Це найактивніша фаза, коли личинки розповсюджуються по дереву у пошуках місця для живлення та подальшого закріплення.

Після вибору місця личинка присмоктується, втрачає рухливість і починає формувати свій захисний щиток, що робить її нерухомою до кінця життя.

Влітку триває інтенсивний розвиток, а восени самки відкладають яйця, які залишаються під щитком як єдина форма зимівлі.

Температурні умови весни безпосередньо впливають на швидкість виходу бродяжок, тому моніторинг саду в цей час є надзвичайно важливим.

Найпершою ознакою наявності шкідника є виявлення на корі гілок численних наростів у вигляді коми, які важко відокремити від деревини.

Кора в місцях скупчення щитівок стає поцяткованою, вона виглядає тьмяною та вкривається дрібними тріщинами.

Якщо зчистити щиток нігтем, можна побачити під ним самого шкідника, що свідчить про активну фазу зараження дерева.

Поганий ріст дерева, попри належний догляд та полив, часто вказує на приховане заселення шкідниками, які виснажують соки рослини.

У посушливі роки шкода від щитівки стає помітною значно швидше, оскільки дерево не може компенсувати втрату вологи та поживних речовин.

Захист саду від яблуневої щитівки базується на поєднанні механічних та хімічних методів боротьби для максимальної ефективності.

Механічна очистка стовбурів та великих гілок від відмерлої кори навесні знищує значну частину яєць шкідника до початку їхнього розвитку.

Хімічні обробки інсектицидами найдієвіші лише у фазі «бродяжок», тому важливо вчасно провести обприскування відразу після цвітіння.

• Проведення ранньовесняних промивних обробок оліями.
• Застосування системних інсектицидів у критичні фази.
• Вирізка та спалювання сильно уражених частин крони.

Використання біологічних засобів та збереження комах-ентомофагів у саду допомагає стримувати популяцію шкідника природним шляхом.