Лубоїд ясеневий

Лубоїд ясеневий (лат. Leperisinus varius) належить до родини довгоносиків (Curculionidae), підродини короїдів (Scolytinae). Це невеликий жук, довжина тіла якого становить лише 3–4 мм.

Тіло імаго має овальну форму, колір варіюється від темно-коричневого до майже чорного з характерним малюнком зі світлих лусочок на надкрилах.

Личинка шкідника біла, безнога, з коричневою головою, типова для короїдів, веде прихований спосіб життя під корою дерева.

Зимують комахи переважно у стадії імаго у спеціалізованих маточних ходах або в корі молодих дерев, де вони живляться перед вильотом.

Життєвий цикл включає повне перетворення: яйце, личинка, лялечка та імаго, причому розвиток одного покоління зазвичай займає один календарний рік.

Основним об'єктом живлення є ясен звичайний (Fraxinus excelsior), рідше шкідник уражає інші види ясенів, а також іноді оливкові дерева.

Дорослі особини завдають шкоди молодим пагонам, прогризаючи в них короткі живильні ходи, що призводить до послаблення приросту та засихання гілок.

Личинки, прогризаючи розгалужені ходи в лубі та камбії, порушують рух поживних речовин по дереву, що часто веде до загибелі всієї рослини при масовому заселенні.

Найбільш схильні до нападу ослаблені дерева, що перебувають у стані стресу через посуху, хвороби або несприятливі умови вирощування.

Масове розмноження шкідника призводить до всихання цілих ясеневих насаджень, що становить серйозну загрозу для лісового та паркового господарства.

Виліт жуків, що перезимували, зазвичай починається навесні, коли температура кори прогрівається до оптимальних значень, найчастіше у травні.

Процес спарювання та відкладання яєць відбувається протягом червня, коли самки прогризають маточні ходи під корою ослаблених дерев.

Розвиток личинок триває у літній період, після чого у серпні-вересні відбувається заляльковування та поява молодого покоління жуків.

Молоді жуки після періоду додаткового живлення на пагонах ідуть на зимівлю, ховаючись у кору або спеціальні ніші в деревині.

Агрономічний моніторинг стану насаджень найважливіший саме у період весняного льоту, оскільки в цей час можна ефективно застосувати інсектициди.

Однією з перших ознак є поява на корі дерева вхідних отворів у вигляді невеликих круглих дірочок, так званого бурового борошна.

При уважному огляді крони можна помітити передчасне пожовтіння та в'янення окремих пагонів, які легко обламуються.

При знятті частини кори на ураженому дереві виявляються характерні «зірчасті» або поперечні маточні ходи, від яких відходять личинкові ходи.

Загальне послаблення дерева, що проявляється у рідкій листі та суховершинності, також побічно вказує на наявність прихованого заселення стовбуровими шкідниками.

• Опадання фрагментів кори в місцях активного живлення.
• Наявність смолистих або сокових патьоків на стовбурі.
• Поява специфічних слідів погризів на корі молодих гілок.

Основна міра боротьби полягає у своєчасній санітарній рубці та видаленні заселених дерев, поки шкідник не перекинувся на сусідні здорові рослини.

Застосування інсектицидів системної дії ефективне у період льоту жуків та їхнього додаткового живлення на молодих пагонах.

Важливо підтримувати високий рівень агротехніки, забезпечуючи деревам оптимальний полив та підживлення, оскільки сильні дерева мають імунітет до шкідника.

Використання феромонних пасток дозволяє проводити моніторинг чисельності популяції та визначати терміни проведення захисних обробок.

Біологічний метод боротьби включає використання природних ворогів короїдів, таких як хижі комахи та ентомопатогенні гриби, що актуально в лісових екосистемах.