Дерновий мураха

Дерновий мураха належить до ряду перетинчастокрилих, родини мурашиних (Formicidae). Це дрібні комахи, довжина робочих особин яких зазвичай становить від 2 до 4 мм.

Забарвлення тіла варіюється від світло-коричневого до темно-коричневого або майже чорного кольору. Характерною ознакою виду є наявність довгих волосків на грудному відділі.

Колонії цих мурах відрізняються високою чисельністю та можуть займати великі території, створюючи складну систему ходів під землею.

Матки виду більші за робочих особин, вони відповідають за репродуктивну функцію та заснування нових сімей після шлюбного льоту.

Впізнати їх можна за типовими земляними горбками, які вони зводять на поверхні газонів або поблизу кореневих зон культурних рослин.

Основна шкода від Lasius neoniger полягає у механічному пошкодженні кореневої системи рослин під час будівництва мурашників у прикореневій зоні.

Цей вид мурах відомий своїм тісним зв'язком з попелицями та іншими сисними шкідниками, яких вони активно розселяють і захищають від природних ворогів.

Пошкоджуються переважно газонні трави, а також коріння овочевих культур і молодих саджанців плодових дерев, що призводить до в'янення.

Активність мурах провокує пересихання ґрунту навколо коренів через велику кількість підземних ходів, що порушують капілярний підйом вологи.

У промисловому рослинництві їх діяльність може призводити до зниження схожості насіння та відставання молодих рослин у рості через руйнування структури ґрунту.

Період активності дернового мурахи починається навесні, як тільки прогрівається ґрунт, і триває до пізньої осені.

Пік шкідливої діяльності припадає на середину літа, коли відбувається активне розмноження колонії та вигодовування личинок.

Масовий шлюбний літ крилатих особин найчастіше спостерігається наприкінці літнього періоду, що сприяє швидкому заселенню нових ділянок.

Зимівлю комахи проводять глибоко в ґрунті, нижче рівня промерзання, зберігаючи цілісність колонії до настання теплого сезону.

Пошкодження кореневої системи найбільш помітні у періоди посухи, коли рослини, ослаблені мурашиними ходами, швидше втрачають тургор.

Головною ознакою зараження є численні дрібні купки викинутої землі (кратери) на поверхні газонів, квітників або грядок.

Другим важливим сигналом є поява великих колоній попелиць на молодих пагонах культурних рослин, які активно охороняються мурахами.

В'янення рослин без видимих патогенів на листках часто свідчить про те, що мурахи підгризли коріння або облаштували гніздо прямо під кореневою системою.

Ґрунт навколо уражених ділянок стає пухким, легко провалюється при натисканні, що вказує на наявність порожнин.

Підвищена присутність робочих особин на стеблах рослин є непрямою ознакою того, що поблизу знаходиться мурашник.

Боротьба з дерновим мурахою потребує комплексного підходу, включаючи агротехнічні методи та застосування спеціалізованих препаратів.

Рекомендується регулярне розпушування ґрунту та перекопування ділянок, де виявлено гнізда, що руйнує структуру мурашника і змушує колонію мігрувати.

• Застосування принад на основі інсектицидів кишкової дії.
• Використання контактних препаратів у вигляді порошків або гелів у місцях скупчення комах.
• Біологічні методи, спрямовані на пригнічення чисельності попелиць, яких опікають мурахи.

Важливо обмежити доступ мурах до культурних рослин, використовуючи ловчі пояси на стовбурах плодових дерев або бар'єри на грядках.

При високих порогах шкідливості застосовуються ґрунтові інсектициди відповідно до регламентів, затверджених для конкретних сільськогосподарських культур.