Трубкокрут синьоголовий

Трубкокрут синьоголовий (Lasiorhynchites caeruleocephalus) — представник родини Attelabidae, ряду твердокрилих (Coleoptera). Імаго має характерне металеве забарвлення голови та передньоспинки синього або зеленуватого кольору.

Довжина тіла дорослої комахи становить 4–6 мм. Тіло вкрите дрібними волосками, а головотрубка у самок значно довша, що дозволяє їм ефективно скручувати листя рослин-господарів.

Личинка має вигнуте білувате тіло, позбавлене ніг. Вона веде прихований спосіб життя всередині пошкоджених листків, що згорнуті в характерну трубку.

Розвиток лялечки відбувається у ґрунті. Ця стадія забезпечує виживання виду в несприятливих умовах, а зимує шкідник переважно на стадії дорослого жука під рослинними залишками.

Комаха є досить поширеним шкідником у садах, де не проводяться регулярні захисні заходи, і може значно знижувати врожайність плодово-ягідних культур.

Цей шкідник уражає різні види плодових дерев, зокрема представників родини Розові (Rosaceae): яблуні, груші, сливи, вишні та персики.

Навесні дорослі жуки живляться молодими бруньками та бутонами, вигризаючи в них тканини, що призводить до їх загибелі ще до початку цвітіння.

У період вегетації самки пошкоджують листя, згортаючи його в «сигари». Усередині цих утворень личинки харчуються соком та тканинами листа, що призводить до його швидкого засихання.

Масове пошкодження листя суттєво послаблює дерево, порушує процес фотосинтезу та негативно впливає на якість формування плодів та закладання генеративних бруньок.

Якщо не вжити заходів, шкідник може спричинити передчасний листопад, що критично знижує зимостійкість дерев та послаблює їхній загальний імунітет.

Жуки виходять з місць зимівлі (ґрунту) ранньою весною, коли температура повітря стабільно перевищує +10°C, зазвичай у квітні під час розпускання бруньок.

Пік активності імаго припадає на період цвітіння садів. У цей час комахи активно харчуються та спаровуються, готуючись до відкладання яєць.

Активне скручування листя спостерігається протягом травня та червня. Це критичний період розвитку покоління, коли можна помітити найбільше «сигар» на деревах.

Личинки розвиваються всередині згорнутого листя близько місяця, після чого переходять у ґрунт для перетворення на лялечку та подальшого розвитку.

Цикл завершується появою нового покоління жуків, які після короткого живлення готуються до зимівлі в поверхневому шарі ґрунту або під опалим листям.

Первинними ознаками ураження є наявність дрібних отворів на молодих листках та пошкоджені, напівпорожні бруньки на початку весняного сезону.

Найбільш яскравим показником є наявність скрученого листя, яке висить на гілках або вже опало на землю у формі твердих згортків («сигар»).

Всередині таких згортків при розрізанні можна виявити личинку білого кольору, яка активно харчується тканинами рослини.

Затримка росту пагонів та передчасне пожовтіння частини крони часто свідчать про активність трубкокрута, особливо на молодих деревах у розплідниках.

• Наявність прогризених бруньок.
• Зкручене листя у формі сигар.
• Личинки всередині листових трубок.
• Масове опадання пошкодженого листя.

Ефективним агротехнічним прийомом є регулярне збирання та знищення опалого листя, що містить личинок, а також видалення і спалювання пошкоджених листкових згортків.

Восени та навесні рекомендується проводити глибоке перекопування пристовбурних кіл для знищення жуків та лялечок, що зимують у ґрунті.

Застосування інсектицидів контактно-кишкової дії є доцільним у фазу виходу жуків із зимівлі, перед початком масового скручування листя.

Використання клейових поясів на стовбурах дерев обмежує пересування шкідників до крони, що дозволяє зменшити кількість хімічних обробок.

Залучення природних ворогів, зокрема птахів та корисних комах-ентомофагів, допомагає стримувати чисельність трубкокрута на стабільно низькому рівні.