Крайоочка меера

Крайоочка меера (Lasiommata maera) належить до родини Nymphalidae, підродини Satyrinae. Це денний метелик середнього розміру з розмахом крил до 55 мм.

Крила мають буре забарвлення з виразними очкоподібними плямами, які оточені світлим обідком, що є головною діагностичною ознакою виду.

Гусениці мають зелений колір із поздовжніми світлими лініями, що дозволяє їм ідеально маскуватися серед стебел кормових рослин родини злакових.

Лялечки зазвичай прикріплюються до нижньої частини стебел або ховаються в рослинних рештках, маючи захисний колір, що робить їх непомітними для ворогів.

Систематичне положення дозволяє віднести цей вид до комах, які можуть завдавати шкоди в агроценозах за наявності сприятливих умов для розмноження.

Основними кормовими рослинами для гусениць є різні представники злакових трав (Poaceae), що робить ці культури найбільш вразливими.

Шкоду завдають переважно гусениці, які активно поїдають листя, що призводить до зменшення асиміляційної поверхні рослин.

За інтенсивного живлення личинок можливе значне пригнічення росту злакових культур, що в результаті веде до зниження врожаю та погіршення якості зерна.

Пошкодження зазвичай починаються з країв листової пластинки і можуть просуватися до центру, залежно від віку гусениці.

У разі масового розмноження пошкодження стають осередковими, що негативно впливає на загальний стан посівів на полі.

Вид розвивається в одній або двох генераціях протягом року, залежно від температурного режиму та вологості кліматичної зони.

Літ метеликів спостерігається з весни до середини літа, після чого самиці відкладають яйця на кормові злакові рослини.

Гусениці виходять з яєць і починають активне харчування, яке триває протягом основних фаз розвитку злаків.

Зимує цей шкідник у стадії гусениці або лялечки в ґрунті чи серед рослинних решток, що забезпечує стійкість до несприятливих зимових умов.

Піки чисельності шкідника припадають на періоди з оптимальними для розвитку температурами, що важливо враховувати при плануванні моніторингу.

Головною ознакою пошкодження є наявність об'їденого листя, краї якого мають нерівну, «вигризену» форму.

Наявність гусениць у прикореневій зоні або на нижніх листках вказує на активне заселення посівів цим шкідником.

Про присутність метеликів на полі свідчить їхній характерний політ поблизу країв поля, де ростуть дикі злакові трави.

Наявність екскрементів на листі або ґрунті під рослинами підтверджує присутність личинок, що харчуються в цьому осередку.

Жовтіння листя та загальне пригнічення розвитку окремих рослин можуть бути наслідком пошкодження кореневої системи або основи стебла гусеницями.

Ефективним заходом є знищення бур'янів родини злакових навколо полів, що позбавляє шкідника джерел живлення та місць розмноження.

Глибока зяблева оранка дозволяє знищити значну частину популяції зимуючих лялечок та гусениць, заорюючи їх на глибину.

Застосування біологічних препаратів є безпечним та ефективним методом боротьби на ранніх етапах розвитку гусениць.

Просторова ізоляція посівів від лісосмуг та лук мінімізує ризик зальоту метеликів на поля зернових культур.

• Систематичний моніторинг посівів протягом вегетаційного періоду.
• Використання інсектицидів при перевищенні порогу шкодочинності.
• Косіння трави на межах для зменшення чисельності популяції.