Підгризаюча совка

Підгризаюча совка (Lacanobia subjuncta) належить до ряду лускокрилих, родини совок. Імаго — це метелик з розмахом крил до 40 мм, що має маскувальне забарвлення у сірих та коричневих відтінках.

Гусениці шкідника характеризуються довжиною 40–50 мм та гладким тілом, колір якого змінюється від оливково-зеленого до бурого залежно від стадії розвитку та умов харчування.

Зимує цей вид у стадії лялечки в ґрунті. Завдяки наявності захисного кокона лялечки успішно переносять низькі температури, що гарантує вихід імаго наступної весни.

Цикл розвитку включає чотири стадії: яйце, личинка, лялечка та доросла особина. Протягом року в умовах помірного клімату може розвиватися одне або два покоління цього шкідника.

Вихід метеликів зазвичай припадає на період активної вегетації культур, що створює сприятливі умови для відкладання яєць на листках рослин-господарів.

Цей поліфаг здатний пошкоджувати широкий спектр сільськогосподарських культур, серед яких найбільшої шкоди завдає овочевим, технічним та зерновим культурам.

Гусениці молодших віків спочатку об'їдають м'яку тканину листка, скелетуючи його, залишаючи лише жилки. Це послаблює рослину та сповільнює процеси фотосинтезу.

Гусениці старших віків стають надзвичайно небезпечними, оскільки вони перегризають стебла біля самої поверхні ґрунту, що веде до повної загибелі окремих кущів.

Пошкодження коренеплодів або плодів призводить до втрати товарних якостей продукції, а також відкриває шляхи для проникнення грибкових та бактеріальних інфекцій.

Масове поширення шкідника може призвести до значного зрідження посівів та суттєвого зменшення врожайності на полях з високим рівнем зараження.

Ознакою наявності шкідника є виїдені віконця на листках, які з часом перетворюються на наскрізні отвори неправильної форми, що розростаються по всій листовій пластинці.

Наявність екскрементів гусениць на ґрунті під рослинами свідчить про активну фазу живлення шкідника, особливо в нічні та вечірні години доби.

В’янення цілих рослин без видимих причин на достатньо зволожених ділянках є критичним сигналом, який вказує на перегризання стебла шкідником у прикореневій зоні.

При детальному огляді ґрунту біля основи стебла можна знайти гусениць, що ховаються від денного світла, згорнувшись у кільце або зарившись у верхній шар ґрунту.

Якщо спостерігається інтенсивне пошкодження бутонів та зав'язі, це свідчить про високу чисельність популяції, яка потребує негайного втручання та застосування засобів захисту.

Ефективний контроль починається з глибокої зяблевої оранки, що руйнує місця зимівлі лялечок, викидаючи їх на поверхню, де вони гинуть від птахів та морозів.

Боротьба з бур'янами є обов’язковим заходом, оскільки вони виступають джерелом живлення для гусениць молодших віків до переходу на основну культуру.

Використання біологічних препаратів на основі бактерій (наприклад, лепідоциду) забезпечує безпечний захист, особливо в період дозрівання плодів, де обмежене застосування хімії.

Для хімічного захисту використовують інсектициди системної та контактної дії, проводячи обприскування переважно у вечірні години, коли гусениці найбільш активні.

Комплекс заходів включає:

• Сівозміну з чергуванням культур, не привабливих для совки.
• Моніторинг чисельності за допомогою феромонних пасток.
• Випуск трихограми для знищення яєць шкідника.
• Своєчасне прибирання рослинних решток після збору врожаю.