Короїд Ріббентропа

Короїд Ріббентропа (Ips ribbentropi) належить до родини короїдів (Scolytinae), що є підродиною довгоносиків. Це невеликий жук, який спеціалізується на пошкодженні кори хвойних дерев.

Доросла комаха має видовжене тіло довжиною від 3 до 5 міліметрів. Колір тіла зазвичай темно-коричневий, що забезпечує ідеальну маскування на корі ялини або ялиці.

На кінці надкрил у самців є характерна виїмка, так звана «тачка» із зубцями. Цей орган використовується для виштовхування бурового борошна з прокладених ходів у стовбурі.

Личинки цього виду мають вигнуту форму, вони білого кольору з добре розвиненою хітинізованою головою коричневого кольору, що дозволяє їм гризти тверді тканини лубу.

Цей шкідник є активним мігрантом, здатним відчувати летючі сполуки (феромони) та запахи хвойних дерев на великих відстанях, що сприяє швидкому заселенню нових територій.

Основними кормовими об'єктами є ялина, ялиця та іноді сосна. Шкідник віддає перевагу деревам, які вже мають ознаки ослаблення через посуху, хвороби або механічні пошкодження.

Шкода полягає в тому, що жуки прогризають численні ходи в камбіальному шарі дерева. Це призводить до переривання потоку поживних речовин та поступового відмирання живих тканин стовбура.

У разі масового розмноження короїди здатні знищити великі площі лісових насаджень за один-два сезони, перетворюючи зелений ліс на сухостій, що підвищує ризик пожеж.

Вторинна шкода пов'язана з тим, що короїди заносять у дерево суперечки грибів (наприклад, синяву), які руйнують деревину зсередини, роблячи її непридатною для господарського використання.

Повне кільцювання стовбура ходами шкідника неминуче веде до загибелі навіть досить великого дерева, оскільки порушується рух соків від коренів до крони.

Життєвий цикл починається навесні, коли температура повітря стабільно тримається на позначці вище 12–14 градусів Цельсія. Це сигнал для вильоту перезимувалих особин.

Самці першими шукають придатне дерево і починають будувати систему ходів. Після цього вони виділяють агрегаційні феромони, які приваблюють самок для розмноження.

Протягом літа жуки можуть дати кілька поколінь. Швидкість розвитку личинок дуже залежить від температури навколишнього середовища: у спекотні роки цикл скорочується.

Зимують комахи зазвичай під корою в основі дерева або в лісовій підстилці, де вони перебувають у стані анабіозу, успішно переживаючи зимові морози.

Осіннє зниження температур змушує жуків переходити до місць зимівлі, що робить їх важкодоступними для багатьох методів контролю в цей період.

Бурове борошно біля підніжжя стовбура — найбільш очевидний сигнал про те, що дерево заселене короїдом і потребує негайного огляду лісопатологом.

При огляді стовбура можна помітити невеликі отвори, які є вхідними каналами. У деяких випадках навколо них виступає смола, якою дерево намагається захиститися від комах.

Пожовтіння хвої — це пізній симптом, який означає, що дерево вже критично пошкоджене і врятувати його практично неможливо, оскільки судинна система повністю знищена.

Опадіння шматочків кори, так званий «короїдний опад», свідчить про інтенсивну роботу жуків та їхніх личинок, а також про відвідування дерева птахами.

Наявність візерунків ходів на внутрішній стороні кори, що відпала, є прямим доказом присутності виду Ips ribbentropi у деревостані.

Головною мірою боротьби є вчасна вибірка та утилізація заселених дерев (санітарні рубки), що дозволяє зупинити поширення жуків на сусідні здорові екземпляри.

Встановлення феромонних пасток допомагає як у контролі популяції, так і в отриманні даних для прогнозування спалахів розмноження у майбутньому.

Використання ловчих дерев — це перевірений метод, коли жуків збирають на штучно підготовлені ділянки, які згодом знищують разом із молодим поколінням шкідників.

Захист лісу також включає підтримання високого рівня біорізноманіття, оскільки природні вороги (ентомофаги) здатні суттєво стримувати чисельність короїдів.

• Санітарна очистка лісу від вітровалу
• Використання феромонних моніторингових систем
• Залучення птахів-комахоїдів для регуляції чисельності
• Обробка інсектицидами окремих цінних ділянок лісу
• Своєчасна вивозка заготовленої деревини з лісу