Східний п'ятизубчастий короїд

Східний п'ятизубчастий короїд (Ips grandicollis) — це небезпечний стовбуровий шкідник, що належить до родини довгоносиків (підродина короїдів).

Дорослий жук має довжину тіла від 3 до 4,5 мм і вирізняється темно-коричневим забарвленням та циліндричною формою тулуба.

На задній частині надкрил у жука є добре помітне заглиблення, по краях якого розташовані п'ять зубців, що є основною діагностичною ознакою виду.

Личинки цього шкідника мають біле, дещо вигнуте тіло і розвиваються у підкоровому шарі, де прокладають складні ходи.

Ці комахи мають високу здатність до розмноження, що при сприятливих умовах створює загрозу для масового висихання соснових лісів.

Основними кормовими рослинами для цього виду є різні види сосни, хоча він може вражати й інші хвойні породи при дефіциті основного субстрату.

Короїд заселяє стовбури дерев, вигризаючи ходи в лубі, що призводить до негайного порушення функцій провідних тканин рослини.

Внаслідок масового заселення дерево втрачає здатність транспортувати воду та поживні речовини, що призводить до його швидкої загибелі.

Крім прямого механічного пошкодження, короїд сприяє зараженню дерева небезпечними грибковими інфекціями, що погіршують якість деревини.

Економічна шкода виражається у зниженні якості ділової деревини та необхідності проведення позапланових санітарних заходів у лісгоспах.

Перший виліт імаго розпочинається навесні, як тільки температура повітря стабільно перевищує 15-18 градусів за Цельсієм.

Життєвий цикл включає кілька генерацій на рік, інтенсивність розвитку яких безпосередньо залежить від тривалості теплого періоду.

Влітку спостерігається пік активності комах, коли вони шукають нові місця для заселення, особливо в періоди сильної спеки та посухи.

Осіннє покоління жуків після додаткового живлення готується до зимування, заглиблюючись під кору дерев або в лісову підстилку.

Зимування відбувається переважно у фазі імаго, що дозволяє виду швидко активізуватися з першими весняними променями сонця.

Найпершою ознакою зараження є поява дрібних деревних відходів (бурового борошна) у тріщинах кори, на кореневих лапах або біля основи стовбура.

На стовбурах можна помітити численні маленькі вхідні отвори, навколо яких часто утворюються смоляні краплі — «смоляні воронки».

Колір хвої починає змінюватися від яскраво-зеленого до тьмяно-жовтого, що свідчить про глибоке ураження судинної системи дерева.

Під корою хворих дерев виявляються характерні маточні ходи, які відходять від вхідного отвору та мають чіткий малюнок.

Відшарування кори на великих ділянках стовбура є свідченням того, що дерево вже повністю заселене і не підлягає відновленню.

Найефективнішим методом боротьби є вчасне виявлення та видалення заселених дерев (санітарні рубки), що не дає розмножуватися новому поколінню.

Необхідно суворо дотримуватися санітарних правил у лісі, уникаючи накопичення порубкових решток та свіжих лісоматеріалів.

Застосування феромонних пасток дозволяє контролювати чисельність жуків та вчасно попереджати лісників про загрозу спалаху популяції.

Обробка хвойних насаджень інсектицидами може бути ефективною лише у разі своєчасного виявлення на початкових стадіях заселення.

• Регулярний огляд лісових масивів.
• Використання пасток-приманок.
• Сприяння розмноженню корисних комах-ентомофагів.
• Своєчасне вивезення деревини з лісу.