Інцизітермес Снайдера

Інцизітермес Снайдера Incisitermes snyderi належить до ряду Тарганоподібних (Blattodea), родини Kalotermitidae (Суходеревні терміти).

Дорослі особини мають видовжене тіло коричневого кольору. Солдат цього виду легко впізнати за сильно склеротизованою, темною, прямокутною головою з потужними чорними жвалами.

Крилаті особини, звані аліатами, мають дві пари прозорих крил, які за довжиною значно перевищують тіло. Вусики у робочих особин короткі, ниткоподібні.

На відміну від підземних термітів, цей вид не будує ґрунтових тунелів, віддаючи перевагу життю безпосередньо всередині деревної матриці, де вологість може бути мінімальною.

Вид демонструє високу адаптивність до різних кліматичних умов, що дозволяє колоніям процвітати як у природних лісах, так і в міському середовищі.

Основним об'єктом живлення є сухі пиломатеріали, нефарбована деревина хвойних та листяних порід, що використовується в будівництві.

У природному середовищі шкідник уражує мертві гілки дерев, старі пні та стовбури, що впали, сприяючи їх розкладанню в екосистемі.

У господарському секторі колонії можуть пошкоджувати дерев'яні конструкції будівель, балки перекриттів, дверні коробки, віконні рами та меблі.

Крім будівельної деревини, можлива шкода садово-парковим насадженням, якщо дерева мають глибокі тріщини або пошкоджені ділянки кори.

Ступінь пошкодження залежить від віку колонії: великі сім'ї здатні серйозно послабити міцність дерев'яних опор за кілька років прихованої життєдіяльності.

Найбільш характерною ознакою присутності є екскременти термітів — гранули (фекальні пелети), що мають шестигранну форму і нагадують дрібний пісок.

Отвори в деревині, через які шкідники викидають свої відходи, зазвичай закупорені пробкою з твердої маси і виглядають як крихітні дірочки.

При постукуванні по зараженій деревині вона видає глухий звук, що свідчить про внутрішні порожнини та ходи, пророблені личинками.

Періодично можна спостерігати масовий виліт крилатих особин, що вказує на зрілість колонії та наявність осередку зараження поблизу.

Поверхня деревини може здаватися візуально неушкодженою, оскільки терміти залишають тонкий зовнішній шар, що приховує їхню внутрішню активність.

Першочерговим заходом захисту є виключення контакту деревини з ґрунтом та забезпечення надійної гідроізоляції будівельних конструкцій.

Для обробки матеріалів застосовуються інсектициди контактної та кишкової дії на основі борної кислоти або синтетичних піретроїдів.

У разі глибокого ураження конструкцій ефективним методом є фумігація всієї будівлі спеціалізованими газами, що проникають у ходи.

Рекомендується регулярне просочення дерев'яних елементів антисептиками та вогнебіозахисними складами, які роблять матеріал непридатним для живлення комах.

При виявленні осередків зараження необхідно провести механічне видалення пошкоджених фрагментів з подальшою хімічною обробкою зони ризику.