Щавлевий слоник

Щавлевий слоник (Hypera rumicis) належить до ряду твердокрилих, родини довгоносиків (Curculionidae). Дорослий жук має довгасте тіло розміром 5–6 мм, вкрите лусочками сірого або бурого кольору, що створює характерний візерунок.

Личинка комахи безнога, має дугоподібно вигнуте тіло завдовжки до 9 мм, жовтувато-білого забарвлення з темною головою. Розвиток виду тісно пов’язаний із рослинами родини гречкових, де він проходить усі стадії метаморфозу.

Головними об’єктами живлення шкідника є рослини роду щавель (Rumex), зокрема щавель кислий. Також шкоду може завдавати насадженням ревеню.

Харчуються як імаго, так і личинки. Через пошкодження листової пластини рослини втрачають товарний вигляд, а їхня врожайність зелені суттєво знижується, що робить продукт непридатним для реалізації.

Розвиток зазвичай відбувається в одній генерації протягом року. Зимують статевозрілі жуки в ґрунті або під сухими рештками рослин.

Вихід імаго з місць зимівлі відбувається навесні, коли температура ґрунту стабільно піднімається. Після короткого періоду додаткового харчування самки приступають до відкладання яєць на стебла або листя кормових рослин.

Дорослі особини вигризають у листі невеликі округлі отвори, що призводить до появи дірчастості. Найчастіше пошкодження спостерігаються по краях листка.

Личинки харчуються більш інтенсивно, вони скелетують листя, виїдаючи тканину з нижнього боку та залишаючи лише тонкий шар епідермісу. Пошкоджені листки швидко в’януть і засихають.

Основним агротехнічним заходом є систематичне скошування надземної частини щавлю, що дозволяє знищити значну частину личинок до їхнього перетворення на імаго.

Також важливо видаляти бур’яни, які є резерваторами шкідника. У критичних випадках застосовують інсектициди, причому слід обирати препарати з коротким терміном очікування до збору врожаю.