Зелена конюшина совка

Зелена конюшина совка (Hypena scabra) належить до родини Erebidae. Ця комаха має характерний зовнішній вигляд, що допомагає їй маскуватися серед рослинності.

Імаго — це метелик середнього розміру з розмахом крил до 30 мм, передні крила якого мають темний відтінок з візерунком під кору або сухий лист.

Гусениці, що проходять через стадії розвитку, мають яскраво-зелений або темно-зелений колір, що робить їх майже непомітними на листках сої.

На тілі гусениць часто можна помітити світлі поздовжні лінії, а їхня поведінка при подразненні характеризується активним вигинанням та падінням.

Лялечки вредителя формуються в пухкому коконі з рослинних решток, де вони перечікують несприятливі умови або готуються до виходу наступного покоління.

Найбільшої шкоди цей вид завдає посівам сої, проте він також здатен живитися конюшиною та іншими бобовими культурами.

Гусениці живляться тканинами листка, спочатку проїдаючи невеликі отвори, що згодом перетворюються на великі рвані ділянки.

Масова поява шкідника може призвести до повного скелетування листків, коли від листової пластини залишаються лише грубі жилки.

Таке пошкодження суттєво пригнічує розвиток рослини, призводячи до передчасного опадання листя та зниження маси насіння.

Шкодочинність особливо висока у фазі формування бобів, коли рослина потребує максимальної площі фотосинтезу для наливу зерна.

Розвиток шкідника відбувається протягом усього вегетаційного періоду, залежно від температурного режиму регіону.

Імаго зимують у стані діапаузи, ховаючись у корі дерев, під опалим листям або в господарських спорудах, що забезпечує високу виживаність.

Навесні, після прогрівання ґрунту та повітря, метелики починають активний виліт, після чого відкладають яйця на нижню частину листків.

Протягом літа спостерігається зміна 2-3 поколінь, причому кожне наступне може бути чисельнішим за попереднє.

Найбільшу активність гусениць відмічають у другій половині літа, що збігається з фазою цвітіння та утворення бобів у сої.

Першим сигналом про присутність шкідника на полі є наявність «віконцевих» пошкоджень, де епідерміс листка залишається цілим, а м'якоть з'їдена.

Наявність екскрементів гусениць на верхніх поверхнях листків або ґрунті свідчить про інтенсивне харчування личинок старших віків.

Спеціалісти можуть помітити гусениць під час огляду нижніх ярусів рослин, де вони зазвичай ховаються від прямого сонячного світла.

Вечірній огляд полів із застосуванням ліхтаря дозволяє виявити активних метеликів, що свідчить про початок відкладання яєць.

Скручування листків або їх пожовтіння в осередках ураження також можуть бути непрямими ознаками розвитку шкідника.

Ефективний захист базується на моніторингу посівів та застосуванні інсектицидів лише у випадках перевищення економічного порогу шкодочинності.

Агротехнічні заходи включають боротьбу з бур'янами, які можуть бути резерваторами шкідника до моменту появи основної культури.

Використання біопрепаратів на основі бітоксибациліну дозволяє контролювати чисельність гусениць без значної шкоди для ентомофагів.

Хімічний контроль проводиться препаратами з груп піретроїдів або фосфорорганічних сполук при масовій появі молодих личинок.

• Регулярний огляд посівів сої.
• Дотримання сівозміни.
• Використання стійких сортів до пошкоджень.