Муха росткова

Росткова муха (Delia platura) належить до ряду Двокрилі, родини Anthomyiidae. Це дрібна комаха сірого кольору з довжиною тіла близько 3–5 міліметрів, що веде досить активний спосіб життя в період весняного потепління.

Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць у вологий ґрунт поблизу насіння або молодих паростків. Личинки, що з'являються, мають витягнуту форму, білий колір і відсутність ніг, досягаючи 7 мм у довжину.

Біологічний розвиток шкідника тісно пов'язаний з температурою ґрунту. Оптимальними для розвитку личинок є помірні температури, тоді як у спекотну суху погоду їхня активність помітно знижується.

Зимують шкідники переважно у стадії пупарія в ґрунті, де вони можуть залишатися на глибині до 10–15 сантиметрів, виходячи на поверхню лише з настанням весняного тепла.

Протягом вегетаційного сезону в умовах України може розвиватися до трьох поколінь мухи, що вимагає постійного моніторингу посівів протягом усієї весни та початку літа.

Шкідник є надзвичайно багатоїдним та вражає майже всі основні сільськогосподарські культури, що вирощуються прямим посівом у ґрунт.

Найбільше страждають бобові (квасоля, горох) та гарбузові культури, зокрема огірки, кабачки та кавуни, для яких пошкодження насіння є критичним.

Також під загрозою знаходяться посіви кукурудзи, цукрового буряка та цибулі, де личинки часто виїдають точки росту, що призводить до повної втрати врожаю.

Шкода полягає в тому, що личинка проникає всередину насіння, що набухає, повністю виїдаючи його вміст, після чого зародок гине, не встигнувши вийти на поверхню.

У разі пошкодження паростків, що вже зійшли, личинки вигризають ходи в підземній частині стебла, що спричиняє швидке в'янення рослини.

Основним сигналом про присутність шкідника є зріджені сходи, коли на полі з'являються «лисі» плями через неможливість насіння прорости.

При розкопуванні ґрунту біля паростка, що в'яне, можна побачити білих личинок, які активно живляться тканинами рослини.

Ознакою ураження є також скручування або пожовтіння сім'ядолей у молодих рослин, що супроводжується слабкістю стебла в прикореневій зоні.

Пошкоджені тканини стають м'якими, набувають коричневого кольору і з часом починають гнити через розвиток патогенної мікрофлори.

Часто спостерігається масова загибель сходів після періодів затяжних дощів, які сприяють розмноженню мухи та уповільнюють ріст культур.

Найефективнішим методом боротьби є глибока зяблева оранка, яка сприяє винесенню пупаріїв на поверхню ґрунту, де вони гинуть від морозів або хижаків.

Вкрай важливо уникати внесення свіжого гною навесні, оскільки запах органіки приваблює самок мух для відкладання яєць на великих площах.

Рекомендується проведення передпосівної обробки насіння інсектицидними протруювачами, що є єдиним надійним методом захисту від личинок у ґрунті.

Якщо посіви вже знаходяться у фазі вегетації, у разі критичного ураження можливе використання інсектицидів системної дії для обприскування рядків.

• Дотримання сівозміни.
• Забезпечення швидкого дружнього проростання насіння.
• Використання якісного посівного матеріалу з високою енергією проростання.
• Боротьба з бур'янами на краях полів.