Кореїд-деревинник

Кореїд-деревинник (Hylecoetus dermestoides) належить до родини деревинників (Lymexylidae) ряду твердокрилих. Це комаха з видовженим тілом, розмір якого коливається від 6 до 18 мм.

Для цього виду характерний яскраво виражений статевий диморфізм: самці мають специфічні гребінчасті вирости на передніх лапках та темніше забарвлення.

Дорослі особини мають забарвлення від червонувато-бурого до майже чорного, тіло вкрите рідкими волосками, що надає йому матового вигляду.

Личинки мають біле, циліндричне тіло з темною головою, пристосоване для пересування у вузьких ходах всередині стовбурів дерев.

Жуки ведуть прихований спосіб життя, активізуючись переважно у вечірні години, що значно ускладнює їх своєчасне виявлення.

Шкідник є поліфагом, який переважно пошкоджує ослаблені листяні породи дерев, такі як дуб, бук, береза та осика.

Особливістю біології є те, що личинки харчуються не деревиною, а міцелієм грибів, які самка заносить у ходи під час відкладання яєць.

Ходи проникають глибоко в деревину, що спричиняє псування технічної якості лісоматеріалів та призводить до зниження цінності деревини.

У разі масового розмноження шкідник здатний заселяти навіть дерева, що не мають явних ознак хвороби, але знаходяться у стресовому стані через екологічні чинники.

Пошкоджені дерева втрачають міцність, утворюються осередки гнилі, що призводить до поступового всихання цілих лісових масивів.

Вихід імаго з місць зимівлі відбувається навесні, як правило, у квітні або травні, залежно від погодних умов.

Період активного льоту тісно пов'язаний із початком сокоруху у дерев, що створює оптимальні умови для виживання нового покоління.

Після спарювання самки проникають углиб кори та деревини, де відкладають яйця в тріщини або підготовлені ніші.

Розвиток личинок триває близько року, проте в умовах прохолодного клімату цей процес може затягуватися на два роки.

Оляльковування відбувається безпосередньо в деревині наприкінці літа, після чого молоді жуки прогризають вихідні отвори.

Основною ознакою ураження є поява світлого бурового борошна, що накопичується біля основи дерева або в поглибленнях кори.

На стовбурах можна помітити невеликі круглі отвори, діаметром близько 2-3 мм, через які жуки проникають усередину.

Місця проникнення шкідника можуть характеризуватися витіканням соку, який з часом темніє і стає середовищем для розвитку вторинної інфекції.

Хворі дерева проявляють ознаки передчасного пожовтіння листя, а також поступове розрідження та всихання крони.

При розпилі пошкодженої деревини чітко видно глибокі радіальні ходи, стінки яких забарвлені в чорний колір через розвиток грибниці.

Основним методом боротьби є вчасна санітарна рубка та видалення заражених дерев із лісових насаджень.

Необхідно дотримуватися правил санітарії, не залишаючи в лісі порубкові рештки, які є ідеальним місцем для розмноження шкідника.

Використання феромонних пасток під час весняного льоту жуків дозволяє ефективно зменшити чисельність популяції в осередках ураження.

Захист декоративних дерев у садах передбачає застосування системних інсектицидів, що проникають у тканини рослини.

• Регулярний огляд дерев на наявність бурового борошна
• Своєчасна вивозка заготовленої деревини з лісу
• Збереження екосистемної стійкості насаджень