Лубоїд ялиновий великий

Лубоїд ялиновий великий (Hylastes cunicularius) — це жук із родини довгоносиків, що спеціалізується на пошкодженні кореневої системи та прикореневої частини стовбурів хвойних дерев.

Доросла комаха має видовжене тіло чорного або темно-бурого кольору, довжиною близько 4 міліметрів. Поверхня тіла вкрита густими дрібними щетинками, що надає йому матового вигляду.

Личинка лубоїда — безнога, білого кольору з помітною коричневою головою. Вона проводить весь період розвитку всередині тканин дерева, де живиться лубом та камбієм.

Цей шкідник веде переважно підземний спосіб життя, через що його важко помітити до моменту появи видимих ознак ослаблення або відмирання молодих рослин.

Жуки відрізняються витривалістю і здатні долати значні відстані в пошуках нових місць для живлення, особливо після виходу з місць зимівлі.

Основною кормовою базою для комах є ялина звичайна, але також можуть уражатися сосна та інші хвойні породи. Найбільшої шкоди завдають дорослі жуки та личинки.

Шкідник найчастіше нападає на молоді саджанці в розплідниках. Він прогризає ходи в корі кореневої шийки, що призводить до порушення провідних шляхів рослини.

У дорослих дерев лубоїди зосереджуються на великих коренях, що знаходяться близько до поверхні ґрунту, послаблюючи дерево та створюючи умови для заселення іншими шкідниками.

Пошкоджені молоді ялинки швидко в’януть, їх хвоя жовтіє, а згодом рослина повністю гине, що призводить до значних втрат при залісненні ділянок.

Особливо велика загроза виникає на ділянках, де поруч із новими посадками знаходяться свіжі пні або залишки деревини від нещодавніх рубок.

Активний період життя лубоїда починається ранньою весною, коли температура ґрунту піднімається до позначок, сприятливих для пересування комах у підстилці.

Літ жуків триває протягом теплого сезону, досягаючи свого піку в травні та червні. У цей час особини активно заселяють прикореневі зони молодих дерев.

Розвиток одного покоління зазвичай триває рік, проте за несприятливих погодних умов цикл розвитку може подовжуватися на довший період.

Зимують жуки в ґрунті або під шаром лісової підстилки, де вони знаходяться у стані діапаузи до настання стабільно теплої погоди.

Восени активність шкідника поступово знижується, оскільки комахи готуються до входу в ґрунт для перечекання холодної пори року.

Першою ознакою присутності шкідника є виявлення насаджень, де молоді ялинки починають масово жовтіти без видимих причин на кроні.

Під час огляду кореневої шийки можна знайти невеликі вхідні отвори та сліди бурового борошна, що залишається після прогризання ходів під корою.

При знятті кори в місці пошкодження помітні довгі, часто звивисті ходи, які личинки або дорослі жуки проклали в камбіальному шарі.

У місцях інтенсивного заселення ґрунт навколо кореня може бути дещо розпушеним, а в отворах видно краплі смоли, що виділяється деревом як захисна реакція.

• Повільне в'янення саджанців ялини.
• Наявність бурового борошна біля основи стовбура.
• Пошкодження кори кореневої шийки.
• Наявність ходів у підземних частинах дерева.

Головним заходом боротьби є проведення своєчасної санітарної очистки лісосік від порубочних залишків та пнів, які є джерелом розмноження популяції.

Рекомендується уникати висадки саджанців хвойних порід на ділянках з великою кількістю пнів, що залишилися після суцільних рубок протягом перших 2-3 років.

Використання інсектицидних препаратів для обробки кореневої системи перед посадкою дозволяє ефективно захистити молоді дерева від нападу жуків.

Виставлення ловчих канав або приманок із свіжих обрізків деревини допомагає відвернути увагу шкідника від цінних лісових культур у розплідниках.

Моніторинг чисельності популяції за допомогою феромонних пасток дає можливість вчасно розпочати заходи захисту на територіях із високим ступенем ризику.