Шкідник · Твердокрилі (жуки)

Гороховий зерноїд

Holotrichapion pisi

Гороховий зерноїд

Опис

Як розпізнати

Гороховий зерноїд (Holotrichapion pisi) — це невеликий жук із родини Brentidae, який є одним із найнебезпечніших шкідників бобових культур. Доросла особина має довжину тіла приблизно 2-3 міліметри.

Комаха вирізняється характерною видовженою головотрубкою. Забарвлення тіла переважно чорне або темно-синє, іноді з металевим відливом, що робить його малопомітним на зелених частинах рослини.

Личинка зерноїда має дугоподібну форму, безнога, білого забарвлення з темною головою. Вона проводить весь період свого розвитку всередині зерна, що значно ускладнює своєчасне виявлення шкідника.

Лялечка комахи також розвивається всередині насінини. Це закрита система розвитку, яка дозволяє шкіднику бути захищеним від багатьох зовнішніх факторів, окрім системних препаратів.

Зимують дорослі жуки в місцях зберігання зерна, у ґрунті або під залишками рослинності на полях. Навесні, при встановленні теплих температур, вони починають активний літ на посіви.

Що пошкоджує

Гороховий зерноїд спеціалізується на пошкодженні гороху посівного. В окремих випадках він може вражати інші види бобових, але перевагу віддає саме гороху через особливості його біологічного циклу.

Імаго завдають шкоди, виїдаючи отвори в листках та квітках, проте найбільша загроза виходить від личинок. Саме вони знищують внутрішню частину зерна, що становить основу врожаю.

Внаслідок діяльності личинки зерно втрачає свою масу, поживні якості та, що найважливіше, схожість. Пошкоджене насіння стає непридатним для використання у якості посівного матеріалу.

Окрім прямої втрати ваги зерна, знижується і його товарна якість. Партії гороху з високим ступенем зараження мають знижену ціну та підлягають обов'язковій фітосанітарній обробці.

Заражені зерна часто стають осередками розмноження пліснявих грибів, що призводить до псування цілих партій продукції під час тривалого зберігання.

Коли з’являється

Вихід жуків із зимівлі розпочинається у фазі бутонізації гороху. Вони активно перелітають на квітучі посіви, де знаходять сприятливі умови для розмноження.

Температурний режим відіграє ключову роль: тепла і суха погода сприяє інтенсивному відкладанню яєць та швидкому розвитку личинок у бобах.

Найбільш критичним періодом є фаза утворення бобів, коли самки відкладають яйця безпосередньо на їхню поверхню. У цей час важливо проводити моніторинг чисельності шкідників.

Протягом одного сезону розвивається одна генерація шкідника. Весь життєвий цикл тісно пов'язаний із фенологічними фазами розвитку гороху від цвітіння до дозрівання.

Після збирання врожаю комахи, що залишилися в зерні, часто потрапляють до зерносховищ, де можуть продовжувати розвиток за сприятливих умов температури.

Ознаки зараження

Характерною ознакою пошкодження є наявність дрібних отворів на листках, що свідчить про активне живлення дорослих жуків навесні.

На поверхні молодих бобів можна побачити невеликі пошкодження — місця яйцекладок. Це прихований етап розвитку, який складно помітити без спеціального огляду.

Після обмолоту врожаю ознакою зараження є круглі вихідні отвори на насінні. Це місця, через які молоді жуки виходять із зерна, завершивши свій цикл.

Якщо розрізати заражене зерно, всередині можна виявити порожнину, в якій знаходиться личинка або сліди її життєдіяльності у вигляді екскрементів.

Зовні заражене насіння часто виглядає тьмяним, має знижену масу та характерні темні плями на оболонці, що вказують на проникнення шкідника всередину.

Заходи захисту

Агротехнічний контроль передбачає дотримання сівозміни, що мінімізує накопичення шкідників на одній ділянці протягом кількох років поспіль.

Використання ранніх сортів гороху та дотримання оптимальних строків сівби дозволяє уникнути піку чисельності зерноїда під час формування бобів.

Хімічний метод захисту є найбільш дієвим і полягає у застосуванні інсектицидів у період бутонізації — початку цвітіння до моменту відкладання яєць.

Зяблева оранка ґрунту дозволяє значно зменшити кількість шкідників, що зимують у верхніх шарах ґрунту або на рослинних рештках після жнив.

Післязбиральна доробка зерна, включаючи просушування та зберігання у герметичних складах, запобігає поширенню шкідника на наступний сезон.

Біологія

Систематика

Латинська назва
Holotrichapion pisi
Ряд
Твердокрилі (жуки)
Родина
Apionidae
Код EPPO
APIOPI
Спільнота

Обговорення

Поки немає обговорень — будьте першим.