Рисова трав’яна сарана

Рисова трав’яна сарана (Hieroglyphus concolor) є представником родини справжніх саранових (Acrididae) і становить значну загрозу для рисових плантацій.

Комаха має видовжене тіло зеленого або жовтувато-коричневого кольору, що дозволяє їй ідеально зливатися з оточенням у густих посівах злакових культур.

Життєвий цикл цього шкідника включає повне перетворення, причому стадія яйця є найбільш стійкою до несприятливих погодних умов під час зимівлі.

Личинки (німфи) проходять декілька віків розвитку, що супроводжується поступовим збільшенням розмірів тіла та розвитком крилових зачатків до стадії імаго.

Вид віддає перевагу вологим біотопам, тому рисові чеки є ідеальним місцем для їхнього розмноження та масового накопичення популяції протягом сезону.

Основним об’єктом живлення для рисової трав’яної сарани є рис посівний, але при нестачі основного корму шкідник може пошкоджувати й інші дикі злаки.

Імаго та личинки обгризають листя рослин, що призводить до зменшення площі фотосинтезуючої поверхні та, як наслідок, зниження врожайності зерна.

При масовому розмноженні комахи переходять на генеративні органи рису, знищуючи молоді метелки, що може призвести до повної втрати врожаю на окремих ділянках.

Пошкоджені рослини стають більш вразливими до вторинних інфекцій, які можуть швидко поширюватися в умовах високої вологості рисового поля.

Економічні збитки від діяльності цього шкідника значно зростають у роки з підвищеною температурою повітря, що сприяє швидшому розвитку комах.

Характерною ознакою пошкоджень є нерівномірні, рвані краї листків, що виникають через активне живлення комах протягом тривалого часу.

Під час візуального обстеження поля наявність шкідника видають переміщення комах у траві при наближенні людини, що супроводжується характерним шумом.

Наявність великої кількості посліду на поверхні листків або в пазухах рослин є прямим свідченням активності популяції сарани на цій ділянці.

Освітлені сонцем краї полів часто стають місцями скупчення сарани, де можна побачити як окремі особини, так і невеликі групи комах.

Втрата цілісності листової пластини та пошкодження стебел призводять до візуальної деформації посівів, що помітно здалеку при сильному заселенні.

Боротьба з рисовою трав’яною сараною повинна базуватися на превентивних заходах та своєчасному моніторингу чисельності популяції на полях.

Важливим агротехнічним методом є обробіток ґрунту після збору врожаю, що дозволяє знищити яйця шкідника, відкладені у верхніх шарах ґрунту.

Регулярне очищення іригаційних систем від бур’янів та рослинних залишків позбавляє сарану місць для розмноження та укриття в період між сезонами.

Застосування інсектицидних обробок є виправданим лише при досягненні економічного порогу шкодочинності, що дозволяє уникнути надмірного хімічного навантаження.

Вибір препаратів має враховувати безпечність для водної екосистеми, оскільки рис вирощується за умов постійного затоплення чеків водою.