Мідний трубкокрут

Мідний трубкокрут (лат. Haplorhynchites aeneus) належить до родини Attelabidae (трубкокрути) ряду твердокрилих комах. Доросла особина має характерний мідно-бронзовий блиск, що робить її помітною на листі.

Тіло жука компактне, довжиною близько 4-6 мм. Характерною рисою є видовжена головотрубка, яка розвинена у обох статей, але особливо важлива для самок під час відкладання яєць.

Личинки цього шкідника мають вигнуту форму тіла, вони малорухливі, білого кольору з бурою головою. Розвиток личинок проходить приховано всередині рослинних тканин.

Цей вид шкідників добре адаптований до помірного клімату, зимує переважно у стадії імаго в ґрунті або під шаром рослинних решток.

Активізація жуків навесні відбувається дуже рано, збігаючись із періодом набрякання бруньок, що дозволяє їм завдавати шкоди рослинам ще до початку активного цвітіння.

Мідний трубкокрут вражає переважно плодові культури, такі як яблуні, груші, вишні, сливи та абрикоси, завдаючи значної шкоди врожаю.

Дорослі жуки пошкоджують бруньки, молоде листя, квітконіжки та зав'язь, вигризаючи в них глибокі ямки, що призводить до їх швидкого засихання.

Найбільшу шкоду завдають личинки, які розвиваються всередині плодів, виїдаючи м'якоть і насіння, що робить плоди непридатними до споживання та зберігання.

Масове розмноження шкідника може призвести до повного осипання зав'язі, що фактично позбавляє садівника значної частини врожаю в поточному сезоні.

Крім прямої шкоди плодам, пошкоджені пагони стають «воротами» для проникнення грибкових та бактеріальних інфекцій, що послаблює загальний стан дерев.

Життєвий цикл мідного трубкокрута починається з весняного виходу імаго, що зазвичай відбувається при температурі повітря вище +10°C.

Період спарювання та відкладання яєць тісно пов'язаний з фенофазами плодових дерев, зазвичай цей процес триває під час цвітіння.

Личинки розвиваються протягом літніх місяців, харчуючись тканинами плодів, поки ті не опадуть на ґрунт, де відбувається подальше окуклення.

Окуклення зазвичай відбувається в ґрунті, де комаха проходить стадію лялечки, після чого виходить молоде покоління жуків.

Молоді жуки нового покоління можуть харчуватися листям наприкінці літа, після чого йдуть на зимівлю, готуючись до нового сезону.

Ознакою зараження є наявність характерних дрібних отворів на плодах та зав'язі, які поступово поширюються по всьому дереву.

Передчасне осипання зав'язі, яка виглядає підсохлою або має сліди механічних пошкоджень, є сигналом про активність мідного трубкокрута.

На листках спостерігаються сліди нерівномірного вигризання, що призводить до втрати фотосинтезуючої поверхні рослини.

При розрізанні пошкодженого плоду всередині можна виявити ходи, заповнені екскрементами личинки, та саму личинку білого кольору.

• пошкоджені бруньки навесні;
• викривлення та засихання молодих пагонів;
• наявність дорослих жуків на кроні;
• гнійні процеси в місцях пошкодження плодів.

Основою боротьби є агротехнічні методи, зокрема регулярне розпушування ґрунту в пристовбурних колах для знищення лялечок шкідника.

Обов’язковим є збирання та знищення падалиці, оскільки личинки, що перебувають у плодах, здатні мігрувати в ґрунт для подальшого розвитку.

Використання механічного струшування комах рано-вранці, коли жуки малорухливі через низьку температуру, є дієвим способом на невеликих ділянках.

Застосування інсектицидів контактно-кишкової дії дозволено в період вегетації за умови дотримання регламенту та строків очікування до збору врожаю.

Сприяння поширенню природних ворогів, зокрема птахів та ентомофагів, допомагає стабілізувати чисельність популяції трубкокрута в саду.