Свиняча воша

Свиняча воша (Haematopinus suis) належить до ряду Воші (Phthiraptera), родини Haematopinidae. Це найбільший вид вошей, що паразитують на свійських тваринах.

Тіло паразита сплющене в дорсовентральному напрямку, має сіро-коричневе забарвлення з темними хітиновими пластинками по краях сегментів черевця.

Довжина дорослої особини становить від 4 до 5 мм. Голова витягнута, озброєна колючо-сисним ротовим апаратом, що дозволяє легко проколювати товсту шкіру свині.

Лапки воші закінчуються потужними кігтиками, які дозволяють паразиту міцно триматися на щетині та вільно пересуватися по тілу тварини.

Це суворий паразит, цикл розвитку якого (яйце, німфа, імаго) повністю проходить на тілі господаря, де він знаходить необхідні умови для життя.

Свиняча воша не належить до шкідників рослин. Це небезпечний ветеринарний шкідник, який паразитує виключно на свинях (домашніх та диких).

У сільськогосподарських підприємствах паразит спричиняє захворювання — гематопіноз, що призводить до значних економічних втрат у свинарстві.

Постійне живлення кров'ю виснажує організм свиней, знижуючи їхні середньодобові прирости та загальну резистентність до інфекційних хвороб.

Хоча об'єкт не шкодить посівам, його наявність на фермі потребує негайного втручання фахівців для запобігання поширенню інвазії на все стадо.

Неконтрольована популяція вошей знижує якість шкіри свиней та погіршує умови праці обслуговуючого персоналу, що впливає на рентабельність виробництва.

Головним симптомом зараження є сильний свербіж, через який тварини постійно чухаються об огорожі, годівниці або стіни приміщень.

На шкірі тварин, особливо в зоні вушних раковин, паху, внутрішньої поверхні стегон та складок шиї, можна побачити самих комах.

Яйця (гниди) виглядають як дрібні, овальні, світлі утворення, міцно приклеєні до основи волосся, що є явним доказом присутності паразита.

Внаслідок постійних розчісувань шкіра травмується, на ній з'являються подряпини, кірочки та осередки дерматитів, які можуть супроводжуватися запаленням.

Тварини стають неспокійними, погіршується їхній апетит, що призводить до видимого відставання у розвитку, особливо в групах відлучених поросят.

Боротьба базується на застосуванні інсектицидних препаратів (спреї, розчини для купання) або системних антипаразитарних ліків (ін'єкції).

Дуже важливо дотримуватися схеми обробки, оскільки більшість засобів діють на дорослих особин, але не завжди ефективні проти гнид, що вимагає повторної обробки.

Дезінсекція свинарників, дезінфекція обладнання та зміна підстилки є критично важливими заходами для повного знищення популяції паразита.

• Комплексна обробка всього поголів'я одночасно.
• Використання препаратів на основі івермектину або аналогів.
• Ретельна санітарна очистка приміщень після обробки тварин.

Потрібно проводити карантин для нових тварин, які прибувають на ферму, щоб уникнути занесення вошей у здорове стадо.