В'язові галиці

Головними культурами, які пошкоджує цей шкідник, є представники роду Ulmus (в'яз), зокрема в'яз гладкий та в'яз шорсткий. Найбільш вразливими до нападу є молоді дерева та саджанці у розплідниках, де висока щільність посадки сприяє швидкому поширенню комах на сусідні рослини.

Біологічний цикл розвитку в'язових галиць тісно синхронізований із вегетаційним періодом кормової рослини. Дорослі особини відкладають яйця у тканини молодих листків або пагонів. Личинки, що вилуплюються, виділяють ферменти, які змушують рослину формувати гал — специфічну захисну оболонку, всередині якої комаха живиться і розвивається.

Шкодочинність проявляється у деформації листової пластинки, утворенні здуть, скручувань або наростів химерної форми. При масовому заселенні спостерігається передчасне опадання листя, уповільнення росту пагонів та загальне виснаження дерева, що робить його вразливим до грибкових хвороб та несприятливих погодних умов.

Заходи захисту потребують системного підходу, що включає такі дії:

• Обов'язкове прибирання та спалювання опалого листя восени для знищення личинок, що зимують.
• Застосування інсектицидів системної дії на початку вегетації, коли комахи найбільш вразливі.
• Підтримання високого рівня агротехніки, що сприяє активному росту та стійкості дерева.
• Використання біопрепаратів для контролю популяції та захист природних ворогів галиць у садах.