Річкові раки родини Cambaridae

Найбільшої шкоди ці раки завдають посівам рису. Вони активно поїдають молоді сходи та коріння, що призводить до значної втрати щільності посіву та зниження валового збору врожаю. Окрім прямого споживання рослин, вони порушують водний режим на чеках.

Біологія Cambaridae відзначається здатністю до риття глибоких нір у дамбах та берегах каналів. Розмноження відбувається у водному середовищі, а здатність до адаптації дозволяє їм виживати навіть у тимчасових водоймах, що ускладнює контроль над їхньою чисельністю в аграрних зонах.

Шкодочинність полягає в руйнуванні інфраструктури: через нори відбуваються критичні витоки води, що спричиняє розмив дамб. Це призводить до порушення рівномірного затоплення рисових полів, що є неприпустимим для технології вирощування цієї культури.

• Проектування бетонних або кам'яних укріплень дамб.
• Використання пасток та бар'єрів для запобігання поширенню раків.
• Регулярне осушення зрошувальних мереж для дезорієнтації популяції.
• Залучення хижих птахів та риб для природного регулювання кількості.
• Застосування агротехнічних методів обробки ґрунту навколо водойм.

Ефективний захист від Cambaridae базується на профілактиці пошкоджень гідротехнічних споруд. Агроному важливо впроваджувати комплексні заходи, що поєднують моніторинг стану дамб із періодичним механічним видаленням особин із каналів.