Красноклоп безкрилий
Красноклоп безкрилий (Pyrrhocoris apterus) є представником родини Красноклопи (Pyrrhocoridae), який добре відомий багатьом аграріям та садівникам. Це комаха з яскравим червоно-чорним забарвленням, яка часто утворює великі скупчення біля стовбурів дерев або на сонячних галявинах.
Вміст розділу
Бавовняний клоп-червоноклоп
Dysdercus obscuratus
Бавовняний клоп-червоноклоп
Dysdercus superstitiosus
Бавовняний клоп-червоноклоп
Dysdercus voelkeri
Диздеркус
Dysdercus
Диндимус строкатий
Dindymus versicolor
Дисдеркус жовто-чорний
Dysdercus fulvoniger
Дисдеркус чорносмугий
Dysdercus nigrofasciatus
Діндімус
Dindymus
Клоп-солдат
Pyrrhocoris
Красноклоп гемороїдальний
Dysdercus haemorrhoidalis
Красноклоп звичайний
Pyrrhocoris apterus
Перуанський бавовняний клоп
Dysdercus peruvianus
Хлопковий клоп-стадник
Dysdercus suturellus
Хлопковий клоп-червоноклоп
Dysdercus andreae
Хлопковий клоп-червоноклоп
Dysdercus fasciatus
Хлопковий клоп-червоноклоп
Dysdercus melanoderes
Хлопковий клоп-червоноклоп
Dysdercus mimulus
Хлопковий клоп-червоноклоп
Dysdercus ruficollis
Хлопковий клоп-червоноклоп
Dysdercus sanguinarius
Хлопковий клоп-червоноклоп
Dysdercus sidae
Червоний бавовняний клоп
Dysdercus cardinalis
Червоний бавовняний клоп
Dysdercus cingulatus
Червоний бавовняний клоп
Dysdercus koenigii
Красноклоп безкрилий
Спектр рослин, які пошкоджує цей шкідник, досить широкий. Найчастіше він живиться соком насіння мальвових та липи, проте за нестачі кормової бази переходить на овочеві культури, такі як буряк, капуста та деякі види бобових. Також клопи можуть пошкоджувати виноградну лозу, висмоктуючи поживні речовини з пагонів та плодів.
Біологія виду передбачає неповне перетворення. Зимують переважно дорослі особини у сухому листі, тріщинах кори або щілинах парканів. Після весняного пробудження самки відкладають яйця невеликими групами. Личинки, що вилуплюються, проходять п'ять стадій розвитку, візуально нагадуючи дорослих комах, але меншого розміру і без крил.
Шкідливість полягає у виснаженні рослин через систематичне висмоктування клітинного соку. Пошкоджені листки жовтіють і передчасно опадають, а молоді пагони зупиняються у рості. Крім того, у місця проколів можуть потрапляти збудники хвороб, що значно погіршує фітосанітарний стан посівів.
Заходи захисту спрямовані на зниження чисельності популяції:
- Регулярне прибирання рослинних решток, які слугують місцями перезимівлі.
- Перекопування ґрунту навколо дерев восени для знищення личинок.
- Використання безпечних інсектицидів у періоди масового виходу личинок.
- Видалення бур'янів із родини мальвових, які є основним джерелом живлення шкідника.