Монофлебіди
Монофлебіди (Monophlebidae) — це родина комах із надродини червеців (Coccoidea), які завдають значної шкоди багаторічним насадженням. Ці комахи відомі своєю здатністю до швидкого розмноження та висмоктування поживних соків з різних видів дерев та чагарників, що призводить до втрати врожайності.
Вміст розділу
Австралійський жолобчастий червець
Icerya purchasi
Бавовняна подушечниця
Crypticerya flocculosa
Гігантський борошнистий червець
Drosicha stebbingii
Гігантський борошнистий червець манго
Drosicha mangiferae
Гіфаєновий червець
Pseudaspidoproctus hyphaeniacus
Дрозиха
Drosicha contrahens
Дрозиха
Drosicha
Дрозиха опасиста
Drosicha corpulenta
Дросиха Таунсенда
Drosicha townsendi
Єгипетський жолобчастий червець
Icerya aegyptiaca
Зетеківська австралійська жолобчаста червець
Crypticerya zeteki
Іцерія
Icerya
Іцерія волохата
Icerya pilosa
Іцерія красива
Icerya pulchra
Іцерія тремова
Icerya tremae
Іцерія чорноплямиста
Icerya nigroareolata
Криптицерія
Crypticerya
Криптицерія дрок
Crypticerya genistae
Монтсерратський борошнистий червець
Crypticerya montserratensis
Псевдаспидопроктус
Pseudaspidoproctus
Сейшельський жолобчастий червець
Icerya seychellarum
Монофлебіди
Систематично ці шкідники входять до складу ряду напівтвердокрилих (Hemiptera). Доросла самка монофлебід зазвичай має досить великі розміри, її тіло вкрите білим воскоподібним нальотом, що захищає її від зовнішніх впливів та деяких хімічних препаратів. Самці зустрічаються рідше, вони мають крила і здатні до польоту, що сприяє розселенню виду.
Найбільшої шкоди монофлебіди завдають цитрусовим культурам, винограду, а також багатьом декоративним деревам. Всмоктуючи сік з рослини, вони вводять токсичні ферменти, які викликають деформацію пагонів, опадання зав'язі та загальне пригнічення фізіологічних процесів у тканинах рослини.
Життєвий цикл шкідника характеризується високою плодючістю. Після запліднення самка відкладає яйця у спеціальні пухкі ватоподібні мішечки. Личинки першого віку, відомі як «бродяжки», є найбільш активною стадією, під час якої відбувається заселення нових частин крони або сусідніх рослин у саду.
Заходи захисту мають бути комплексними, щоб запобігти поширенню та накопиченню чисельності популяції. Основні стратегії включають:
- Моніторинг стану насаджень для своєчасного виявлення вогнищ ураження.
- Застосування системних інсектицидів у періоди активного руху личинок.
- Використання інсектицидних масел, які утворюють плівку на поверхні тіла шкідника.
- Підтримка та залучення природних ворогів, таких як хижі жуки-кокцинеліди.
- Видалення та спалювання сильно пошкоджених гілок під час догляду за садом.