Пупіліди

Ці шкідники є поліфагами, хоча й не настільки агресивними, як великі слимаки. Вони пошкоджують широкий спектр культурних рослин, харчуючись молодими пагонами, розсадою, листям овочевих та квітково-декоративних культур. Особливу небезпеку становлять у періоди раннього розвитку рослин, коли молоді тканини є найбільш ніжними.

Біологія пупілід тісно пов'язана з вологістю навколишнього середовища. Вони активні переважно в сутінках і вночі, а також у похмуру погоду. Цикл розвитку включає відкладання яєць у вологий ґрунт або під рослинні рештки. Молоді особини вилуплюються через кілька тижнів і одразу починають самостійне живлення.

Характер пошкоджень виражається у виїданні невеликих отворів на листкових пластинках, що призводить до ослаблення рослини, зниження інтенсивності фотосинтезу та втрати товарного вигляду продукції. У разі масового розмноження пупіліди здатні знищити значну частину посівів ранніх овочевих культур.

Заходи захисту включають агротехнічні та хімічні методи. Важливо підтримувати чистоту на ділянці, прибирати рослинні рештки та вчасно проводити прополювання. Ефективним способом є створення бар'єрів із мульчуючих матеріалів, таких як сухе вапно або деревна зола, а також використання спеціалізованих молюскоцидів на основі метальдегіду.