Манчжурська плодожерка

Манчжурська плодожерка (Grapholita inopinata) — це небезпечний комах-шкідник ряду Лускокрилі (Lepidoptera), що належить до родини Листовійки (Tortricidae). Доросла особина — це невелика метелик, розмах крил якої становить від 12 до 15 міліметрів.

Передні крила мають маскуюче забарвлення — буро-сіре з дрібними світлими штрихами, що дозволяє комасі бути непомітною на стовбурах дерев. Задні крила світліші, зазвичай сіруватого кольору.

Гусениця, що завдає шкоди, досягає 10–12 мм у довжину. Вона має типове для плодожерок рожеве або червонувате забарвлення тіла, а голова забарвлена в коричневий колір.

Яйця відкладаються самками поодиноко, вони дуже дрібні, майже прозорі, мають овальну форму та прикріплюються до поверхні зав’язі або листя поруч із плодами.

Зимує цей шкідник у стадії гусениці в коконі, який розташовується в щілинах кори дерев, у сухій траві або в ґрунті під кроною, що дозволяє їм витримувати низькі температури.

Основною культурою, яку вражає цей шкідник, є яблуня. Гусениці проникають у плоди, де живляться м’якоттю, вигризаючи ходи в напрямку насіннєвої камери.

Внаслідок пошкоджень плоди втрачають товарну цінність, починають передчасно дозрівати та опадати. Крім того, в ходи, пророблені шкідником, легко потрапляють спори грибків та бактерії, що спричиняють гниття.

Рівень шкідливості може бути катастрофічним: у садах, де не проводяться захисні заходи, пошкодження плодів може досягати 80–90% врожаю.

Гусениці здатні пошкоджувати як молоді зав'язі, так і стиглі плоди, що вимагає пильного контролю за садом протягом усього вегетаційного періоду.

Економічне значення цього шкідника обумовлене не лише втратою безпосереднього врожаю, а й витратами на проведення багаторазових інсектицидних обробок.

Перший виліт метеликів відбувається навесні, синхронно з періодом завершення цвітіння яблуні. Комахи активні переважно в присмеркові години.

За сприятливих погодних умов протягом сезону може розвиватися кілька поколінь шкідника, що робить його боротьбу тривалою та складною справою.

Розвиток одного покоління від яйця до дорослої особини триває близько 30–45 днів залежно від температури повітря, що визначає інтенсивність розмноження.

Найбільш критичний період — це час відродження гусениць, оскільки саме в цей короткий проміжок часу вони найбільш вразливі до дії препаратів.

Восени, зі зниженням температури, гусениці останнього покоління заляльковуються або переходять у стан діапаузи для зимівлі в захищених місцях.

Найперша ознака — поява на шкірці плодів дрібних отворів, з яких виступають крапельки соку або екскременти гусениці, що нагадують темну «борошно».

Якщо розрізати підозрілий плід, всередині чітко видно коричневі ходи, заповнені відходами життєдіяльності гусениці, та саму личинку, що живиться м’якоттю.

Масова поява падалиці під деревами в середині літа є серйозним сигналом про те, що сад сильно заражений і потребує термінових заходів захисту.

У випадках, коли пошкодження зачіпає молоді плоди, вони нерідко засихають безпосередньо на гілках, залишаючись висіти до осені.

Використання феромонних пасток дозволяє виявити присутність шкідника в саду ще до того, як з’являться візуальні пошкодження плодів.

• Систематичний збір та знищення опалих плодів (падалиці) для зменшення чисельності популяції.
• Очищення стовбурів від відмерлої кори та використання ловчих поясів для механічного вилову гусениць.
• Використання феромонних пасток для масового вилову самців і дезорієнтації комах під час парування.
• Застосування біологічних інсектицидів на основі бактерій, які безпечні для ентомофагів.
• Хімічні обробки системними інсектицидами згідно з фазами розвитку шкідника (після закінчення цвітіння та в період масового виходу гусениць).