Водомірка

Водомірка (Gerris) належить до ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera) та родини Водомірки (Gerridae). Це спеціалізовані комахи, що пристосувалися до пересування по поверхні води.

Тіло комах струнке, вкрите водовідштовхувальними волосками, що запобігають намоканню під час руху по водній гладі.

Вирізняються специфічною будовою ніг: середня та задня пари значно довші за передні, що забезпечує рівномірний розподіл ваги.

Ротовий апарат — колючо-сисного типу, пристосований для споживання рідкої їжі, отриманої від спійманих комах.

Комахи мають добре розвинені органи чуття, що допомагають їм відчувати коливання водної поверхні та миттєво реагувати на здобич.

Водомірка не належить до шкідників сільськогосподарських культур, оскільки веде виключно хижацький спосіб життя на воді.

Ці комахи живляться дрібними безхребетними, які потрапляють у воду, тим самим виконуючи санітарну функцію в екосистемі.

Вони не пошкоджують листя, коріння чи стебла рослин, тому не становлять загрози для врожаю на полях або присадибних ділянках.

Шкодочинність водомірок відсутня, тому заходи контролю їх чисельності з метою захисту рослин є недоцільними.

Наявність водомірок на відкритих водоймах поблизу полів свідчить про здорову екосистему, яка не потребує втручання пестицидами.

Сезонна активність водомірок тісно пов'язана з температурним режимом водойм та навколишнього середовища.

Зимують дорослі особини, ховаючись у затишних місцях: під опалим листям, у тріщинах кори дерев або у сухій траві біля берегів.

З приходом весняного тепла комахи активізуються та перелітають на відкриті водойми для розмноження.

Літній період є часом активного живлення та розвитку нового покоління, яке стає помітним на поверхні води в червні-липні.

Восени, з пониженням температури повітря, водомірки залишають водойми у пошуках місць для успішної зимівлі.

Спеціалізовані методи боротьби проти водомірок у сільському господарстві не розробляються через їхню нешкідливість для агрокультур.

Застосування хімічних інсектицидів для винищення цих комах є неприпустимим, оскільки це шкодить довкіллю та корисним мешканцям водойм.

Якщо необхідно зменшити чисельність водомірок на декоративному ставку, найкраще використовувати механічні методи, наприклад, постійне перемішування води.

Створення умов для руху води (фонтани, фільтраційні системи) робить поверхню непридатною для життя та полювання цих клопів.

Підтримання природного балансу на ділянці забезпечує саморегуляцію чисельності комах, що виключає потребу в будь-яких заходах захисту.