Горбатка дрок

Горбатка дрок (Gargara genistae) належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera), родини горбаток (Membracidae). Це невелика комаха, довжина тіла якої становить близько 4-6 міліметрів.

Характерною особливістю імаго є значний вирост на передньоспинці, який заходить назад і прикриває щиток, що надає комасі своєрідної форми, яка допомагає їй маскуватися.

Забарвлення шкідника варіюється від бурого до темно-коричневого, що робить його майже непомітним на гілках та корі рослин, де він полюбляє відпочивати.

Личинки цього виду мають специфічні вирости на тілі та часто вкриті захисним восковим нальотом, що ускладнює їх виявлення при поверхневому огляді.

Життєдіяльність горбаток тісно пов'язана з мурахами, які охороняють їхні колонії заради отримання солодких виділень, що містять цукристі речовини.

Основною кормовою базою для цього шкідника є представники родини Бобові, зокрема дрік, рокитник та інші дикорослі або декоративні чагарники.

У сільськогосподарських умовах комаха може переходити на культурні види, такі як люцерна, конюшина або соя, завдаючи шкоди їхнім вегетативним частинам.

Як дорослі особини, так і личинки харчуються соком рослин, проколюючи молоді тканини стебел, що призводить до загального пригнічення розвитку культури.

Через постійне висмоктування соків рослини втрачають значну частину поживних речовин, що проявляється у сповільненні росту пагонів та зменшенні загальної біомаси.

Велика концентрація шкідників на одній рослині може призвести до повного висихання молодих верхівок та значних втрат майбутнього врожаю зеленої маси.

Зимує цей шкідник переважно у стадії яєць, які відкладаються самицями в тканини рослин, зокрема в кору молодих гілок або безпосередньо в бруньки.

Поява личинок спостерігається з настанням весняного тепла, коли активується сокорух у рослинах, що забезпечує комах необхідною кількістю поживних речовин.

Протягом літнього періоду розвивається одне або декілька поколінь залежно від кліматичних умов регіону та доступності кормової бази.

Пік активності дорослих комах припадає на червень-липень, коли спостерігається масове розмноження та заселення нових частин рослин.

З пониженням нічних температур восени життєві процеси горбаток сповільнюються, і вони готуються до періоду спокою у стадії яєць.

Першою ознакою ураження є активне пересування комах по стеблах при спробах доторкнутися до рослини, оскільки вони здатні швидко стрибати.

Наявність великої кількості мурах на верхівках пагонів майже завжди вказує на колонію горбаток, що виділяють солодку падь.

Пошкоджені листки та верхівки пагонів деформуються, скручуються та поступово втрачають свій природний зелений колір, жовтіючи на кінчиках.

Наявність чорного нальоту (сажистого грибка) на листках свідчить про тривале живлення комах, які залишили виділення, що стали середовищем для патогенів.

При ретельному огляді в міжвузлях стебел можна виявити скупчення личинок, які нерухомо сидять, живлячись соком рослини.

Для контролю чисельності застосовують обприскування посівів інсектицидами системної дії під час виходу личинок з яєць.

Важливо обмежувати розселення мурах, які захищають шкідника від природних ворогів, що суттєво полегшує боротьбу з горбаткою.

Агротехнічний контроль передбачає знищення бур'янів-резерваторів, зокрема бобових трав, навколо основних посівів культурних рослин.

Ефективним є використання препаратів з групи неонікотиноїдів, які демонструють високу ефективність проти сисних шкідників.

• Моніторинг полів протягом вегетації.
• Використання біологічних інсектицидів на основі грибів-ентомопатогенів.
• Дотримання сівозміни та своєчасна обробка міжрядь.