Рудий лісовий мураха

Рудий лісовий мураха (Formica truncicola) — вид комах з родини Formicidae. Робочі особини мають розмір від 4 до 9 мм і відрізняються яскраво-рудим забарвленням.

Тіло мурахи вкрите дрібними волосками, що характерно для цього виду. Вони мають потужний ротовий апарат, що дозволяє їм переносити будівельні матеріали для гнізда.

Головною ознакою є спорудження великих куполоподібних мурашників з хвої, гілок та інших лісових залишків, які можуть підійматися над поверхнею ґрунту.

Ці мурахи мають високу здатність до адаптації та захисту своєї території. У великих колоніях налічуються сотні тисяч особин, що працюють як єдиний організм.

Матка виду дуже плодюча, що дозволяє сім'ї швидко відновлюватися навіть після значних зовнішніх втручань у структуру мурашника.

Шкодочинність рудих лісових мурах в агроценозах пов'язана з їхньою симбіотичною діяльністю: вони активно розводять та охороняють попелиць, червеців та мідяниць.

Мурахи відганяють корисних комах-хижаків, які могли б знищити попелицю, тим самим забезпечуючи стабільну кормову базу для свого виду.

Від такої діяльності найбільше страждають плодові дерева: яблуні, груші, сливи, а також ягідні чагарники, на яких поселяється попелиця.

Масове ураження попелицею, підтримуване мурахами, призводить до скручування листя, викривлення пагонів та передчасного скидання зав'язей рослинами.

Крім того, при прокладанні стежок мурахи можуть пошкоджувати ніжну кору молодих саджанців та вигризати бруньки, що негативно впливає на загальний стан рослини.

Активність рудих мурах розпочинається навесні, коли температура ґрунту піднімається вище 8-10 градусів за Цельсієм, що зазвичай збігається з початком вегетації.

Найбільш інтенсивний період роботи припадає на час цвітіння садів, коли попелиця активно колонізує свіжі, соковиті пагони дерев.

Влітку спостерігається пік чисельності робочих особин, які постійно патрулюють крони дерев у пошуках паді — солодких виділень попелиці.

З приходом осені активність поступово вщухає, і колонія починає готуватися до зими, заглиблюючись у нижні шари свого великого мурашника.

Протягом всього теплого періоду року мурахи змінюють покоління, що дозволяє їм безперервно підтримувати чисельність попелиць на садових культурах.

Однією з головних ознак є наявність чітких «стежок» на стовбурах дерев, де мурахи пересуваються безперервним потоком в обох напрямках.

Наявність великих скупчень попелиць на молодих пагонах, які не знищуються хижаками, завжди свідчить про активну опіку з боку мурах.

Липкий наліт на листі та гілках є прямим наслідком виділень попелиць, які охоче збирають мурахи, створюючи сприятливе середовище для розвитку грибкових хвороб.

Часта присутність мурах навколо кореневої шийки саджанців або наявність насипів ґрунту свідчить про те, що поруч розташоване їхнє гніздо.

Специфічний запах мурашиної кислоти біля дерев також є сигналом про активну присутність цього виду на вашій ділянці.

Для захисту дерев необхідно використовувати ловильні пояси зі спеціальним клеєм, які блокують шлях мурахам у крону дерева.

Застосування інсектицидних гелів дозволяє ефективно впливати на чисельність мурах, оскільки робочі особини приносять отруту в глибину гнізда.

Ефективною є своєчасна обробка садів препаратами проти попелиці, оскільки це позбавляє мурах їхнього основного джерела вуглеводного живлення.

Відлякування мурах за допомогою висадки рослин з різким запахом — таких як м'ята, полин або часник — допомагає знизити їхній інтерес до культурних насаджень.

• Механічне видалення попелиць з пагонів.
• Регулярна перекопка пристовбурних кіл.
• Залучення на ділянку сонечок та златоглазок.