Бронзовка могильна

Бронзовка могильна належить до родини пластинчастовусих (Scarabaeidae), ряд твердокрилі (Coleoptera). Цей жук має розмір тіла від 10 до 15 міліметрів.

Забарвлення імаго варіюється від темно-зеленого до бронзового з характерним матовим відблиском. На надкрилах розташовані численні дрібні світлі плями, що робить його впізнаваним.

Статура комахи міцна, коренаста, з добре розвиненими ногами, що дозволяють ефективно пересуватися по ґрунту та рослинах.

Личинки зазвичай мають С-подібну форму, білий колір та коричневу голову. Вони мешкають у ґрунті, багатому на органічні рештки, і не пошкоджують коріння живих культур.

Комахи активні виключно вдень, віддаючи перевагу добре освітленим ділянкам. У польоті видають гучний характерний звук, що є відмінною рисою цього виду.

Основну шкоду завдають дорослі жуки, які живляться генеративними органами рослин, що активно цвітуть у весняно-літній період.

Об'єктами живлення стають квіти троянд, півоній, жоржин та інших декоративних багаторічників. Жуки виїдають тичинки, маточки та пелюстки, що повністю псує вигляд квітки.

Крім декоративних рослин, шкідник часто пошкоджує суцвіття плодових дерев та ягідних кущів, таких як яблуні, вишні та сливи.

Внаслідок активного поїдання органів квітки запилення стає неможливим, що призводить до відсутності зав'язі та критичного зниження врожаю.

При масовому розмноженні ці комахи можуть завдати значної шкоди промисловим насадженням та приватним садам, зменшуючи їх декоративну та господарську цінність.

Вихід імаго із місць зимівлі починається з настанням стійкого тепла, зазвичай у травні, коли розпускаються перші квіти.

Пік активності дорослих особин припадає на червень та липень. У цей час вони найбільш численні на суцвіттях, де проводять більшу частину світлового дня.

До кінця серпня популяція жуків скорочується, оскільки завершується основний період живлення та відкладання яєць.

Зимують переважно личинки у ґрунті або дорослі жуки, що ховаються в рослинних рештках, залежно від кліматичних умов регіону.

Рання та тепла весна сприяє більш ранньому початку льоту, що змушує агрономів раніше вживати заходів захисту на вразливих культурах.

Першою ознакою наявності шкідника є візуальні пошкодження квітів, які виглядають обгризеними та понівеченими.

• Пошкоджені пелюстки з нерівними краями.
• Виїдені центральні частини квітки (маточки, тичинки).
• Наявність дорослих жуків всередині бутонів у сонячну погоду.
• Пошкоджена шкірка на молодих плодах плодових дерев.
• Специфічний гул навколо квітучих чагарників під час льоту.

Ручне збирання жуків у ранкові години, коли вони малорухливі, є найбільш екологічно безпечним та ефективним методом для невеликих ділянок.

Обробка інсектицидами повинна проводитися дуже обережно, щоб не завдати шкоди корисним комахам-запилювачам, які також відвідують квіти.

Рекомендується застосовувати препарати ввечері, коли бджоли припиняють літ, а бронзівки готуються до ночівлі на рослинах.

Важливим елементом контролю є агротехніка: розпушування ґрунту восени допомагає знищити личинок, що зимують у землі.

Видалення та спалювання пошкоджених частин рослин та рослинних решток зменшує базу для подальшого розвитку наступних поколінь шкідника.