Акацієва несправжня щитівка

Акацієва несправжня щитівка належить до родини Coccidae (несправжні щитівки) ряду напівтвердокрилих. Доросла самиця має характерну випуклу форму тіла, що нагадує півсферу, коричневого або червоно-бурого кольору, розміром 3–6 мм.

Тіло комахи вкрите щільною кутикулою, яка захищає її від зовнішніх впливів та багатьох контактних інсектицидів. У самиць практично повністю редуковані кінцівки, вони ведуть прикріплений спосіб життя на корі дерев.

Самці зустрічаються дуже рідко, їхній життєвий цикл короткий, вони рухливі та мають крила. Забарвлення самиць у період відкладання яєць може варіюватися від світло-коричневого до темного шоколадного відтінку з характерним блиском.

Личинки першого віку, так звані бродяжки, дуже дрібні, плоскі, блідо-жовтого кольору. Вони мають розвинені ноги, що дозволяє їм активно розселятися по кроні дерева в пошуках місць для прикріплення.

Другий вік личинок уже менш рухливий, вони починають активно живитися соками рослини, закріплюючись на нижній стороні листя або пагонах. До осені вони переміщуються на кору гілок для зимівлі.

Шкідник є поліфагом і пошкоджує широкий спектр деревних та чагарникових культур. Найчастіше страждає біла акація, яка дала назву виду, проте загрозі піддаються багато плодових та декоративних порід.

У список культур-господарів входять яблуня, груша, слива, абрикос, персик, глід та багато інших рожецвітих. Також шкідник часто зустрічається на клені, ясені та липі в лісосмугах та міських парках.

Особливу небезпеку становить масове розмноження комахи в молодих садах та розплідниках, де ослаблені несправжньою щитівкою саджанці можуть загинути за один-два сезони.

Дорослі особини та личинки живляться соком рослин, висмоктуючи поживні речовини з флоеми. Це призводить до значного ослаблення дерева, уповільнення його росту та зниження імунітету до інфекцій.

Пошкоджені рослини стають більш вразливими до суворих зим та посух, а при сильному заселенні спостерігається передчасний листопад та всихання окремих гілок.

Зимують личинки другого віку на корі молодих гілочок та пагонів. З настанням весни, при середньодобових температурах вище 5-8 градусів, вони прокидаються і починають живитися.

Процес перетворення на дорослу самицю займає близько місяця. У травні-червні самиці відкладають під своє тіло велику кількість яєць, після чого гинуть, залишаючи захисний щиток на поверхні кори.

Вихід личинок-бродяжок з яєць зазвичай збігається з фазою цвітіння багатьох плодових дерев або трохи пізніше. У червні-липні спостерігається найбільш активна фаза їх розселення по дереву.

Личинки переповзають на нижню сторону листя, де й проводять більшу частину літа, активно живлячись і розвиваючись до другої стадії.

У серпні-вересні, зі зміною світлового дня та температури, личинки другого віку мігрують з листя назад на кору гілок для підготовки до зимового періоду.

Найпомітнішою ознакою присутності несправжньої щитівки є поява на листі та гілках липкого нальоту — медвяної роси, яку виділяють комахи в процесі живлення.

На цьому солодкому нальоті часто оселяються сажисті гриби (чернь), через що листя та пагони вкриваються неприємним чорним нальотом, що заважає процесу фотосинтезу.

При огляді кори гілок можна помітити характерні напівсферичні «горбки» коричневого кольору. Якщо їх підчепити, під ними виявляється маса дрібних яєць або суха оболонка самиці.

Заражені дерева виглядають пригніченими, їхнє листя може жовтіти та скручуватися, а крона стає рідкою через загибель молодих пагонів.

У літній період присутність шкідника видає активне відвідування дерев мурахами, які живляться солодкими виділеннями несправжніх щитівок та активно захищають їх від хижих комах.

Для боротьби з несправжньою щитівкою застосовують комплекс агротехнічних та хімічних методів захисту. Важливо проводити регулярну санітарну обрізку пошкоджених та засохлих гілок, де концентрується основна маса зимуючих личинок.

Ефективним прийомом є очищення штамбів та великих гілок від старої відмираючої кори, у тріщинах якої часто ховаються шкідники, з наступною побілкою стовбурів.

Хімічна обробка найбільш результативна в період виходу личинок-бродяжок (червень-липень), коли вони ще не вкриті щільною захисною оболонкою і найбільш вразливі для інсектицидів.

• Застосування системних інсектицидів неонікотиноїдного ряду.
• Використання фосфорорганічних препаратів у період вегетації.
• Застосування мінеральних олій ранньою весною для знищення личинок, що перезимували.

Біологічний метод боротьби включає залучення в сад природних ворогів: ентомофагів, таких як їздці-паразити та хижі жуки-сонечка, які можуть значно знизити чисельність популяції.