Несправжня щитівка

Несправжня щитівка належить до родини Coccidae. Це сисні комахи, у яких жіночі особини мають характерне випукле тіло, що щільно прикріплюється до пагонів рослин.

На відміну від справжніх щитівок, їхній захисний щиток не є окремим від тіла утворенням, а являє собою ущільнену хітинізовану частину самої особини.

Розмір дорослих самок зазвичай становить 3–6 мм. Забарвлення варіюється від світло-коричневого до темного, часто з візерунками, що дозволяє їм маскуватися під кору дерева.

Самці зустрічаються дуже рідко, вони крилаті та короткоживучі, оскільки не мають розвиненого ротового апарату для живлення та існують лише для запліднення.

Личинки першого віку (бродяжки) дуже рухливі, мають жовтуватий колір і активно розселяються по поверхні листків та гілок, шукаючи місце для постійного живлення.

Цей шкідник уражає широкий спектр плодово-ягідних культур, включаючи яблуні, груші, сливи, персики, а також декоративні кущі, такі як троянди або глід.

Живлячись соком рослин, комахи виснажують їх, що призводить до пригнічення росту, деформації пагонів та передчасного опадання листя навесні та влітку.

Пошкоджені тканини стають вразливими до вторинних інфекцій. Крім того, виділення комах створюють умови для розвитку грибкових захворювань, що погіршує загальний стан дерев.

У разі сильного ураження спостерігається масове засихання гілок. Дерева втрачають свою зимостійкість, що часто призводить до їх вимерзання в суворі зими.

Молоді саджанці особливо страждають від несправжньої щитівки, оскільки не мають достатньої кількості поживних речовин для відновлення тканин після активного висмоктування соків.

Зимують личинки другого віку під корою або в тріщинах гілок. Навесні, з початком сокоруху, вони переходять на молоді гілки для інтенсивного живлення.

Період дозрівання самок припадає на кінець весни. На початку літа відбувається відкладання яєць під захисний щиток, після чого материнська особина гине.

Вихід личинок-бродяжок зазвичай спостерігається в червні або липні. Це найбільш вразливий період для проведення хімічної обробки проти шкідника.

Протягом літа личинки живляться на листі, а восени, після завершення періоду живлення, мігрують назад на кору багаторічних гілок для підготовки до зими.

Розвиток одного покоління зазвичай займає один календарний рік, що дозволяє шкіднику зберігати стабільну популяцію за сприятливих умов середовища.

Головною ознакою є поява липкого нальоту на листках («медяна роса»), який швидко заселяється сажистими грибками, внаслідок чого листя набуває чорного забарвлення.

Мурахи, що активно відвідують заражені дерева, часто є індикатором присутності щитівок, оскільки вони харчуються солодкими виділеннями цих комах.

Наявність нерухомих коричневих «горбочків» на гілках, які при натисканні виділяють рідину або просто розчавлюються, є явним симптомом заселення дерева щитівкою.

Поступове жовтіння та скручування листя в середині літа без явних ознак інших хвороб часто вказує на виснаження рослини внаслідок діяльності сисних комах.

Тріщини на корі, які з'являються через порушення фізіологічних процесів живлення дерева, також можуть свідчити про тривале перебування колоній шкідника.

Боротьбу слід починати з агротехнічних заходів: видалення та спалювання сильно уражених гілок, що дозволяє зменшити чисельність зимуючого запасу шкідника.

Застосування мінерально-масляних препаратів ранньою весною допомагає знищити значну частину личинок, що вийшли з місць зимівлі, за рахунок порушення газообміну.

Під час виходу бродяжок (літо) доцільно використовувати системні інсектициди, які проникають у тканини рослини та отруюють комах під час живлення.

• Очищення стовбурів від старої кори.
• Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів.
• Забезпечення належного поливу та живлення дерев.
• Моніторинг за допомогою клейових поясів.

Системність у підході є запорукою успіху. Важливо чергувати діючі речовини препаратів, щоб запобігти формуванню резистентності (стійкості) популяції до пестицидів.