Алоевий кліщ

Алоевий кліщ (Eriophyes aloinis) — це мікроскопічний шкідник, що належить до родини чотириногих кліщів (Eriophyidae). Його тіло має видовжену, черв'якоподібну форму, що дозволяє йому глибоко проникати в тканини рослин.

Побачити дорослу особину без спеціального збільшувального обладнання неможливо, оскільки розмір кліща становить лише частки міліметра. Він має білувате або напівпрозоре забарвлення.

Біологія виду тісно пов'язана з життєдіяльністю алое. Кліщ проводить більшу частину свого циклу розвитку в пазухах листків та всередині точок росту, де він захищений від впливу зовнішнього середовища.

Розмноження відбувається дуже інтенсивно. За сприятливих умов — високої температури повітря та помірної вологості — популяція кліща здатна подвоюватися за лічені дні.

Поширення в колекціях відбувається переважно через інструменти для обрізки, перенесення шкідників з потоками повітря або під час обміну рослинами без належного карантину.

Основним об'єктом живлення для Eriophyes aloinis є сукуленти, зокрема різні види алое. Шкідник проколює епідерміс та висмоктує вміст клітин рослини.

Внаслідок виділення слини зі спеціальними ферментами рослина реагує на пошкодження патологічним розростанням тканин, утворюючи характерні новоутворення (гали).

Пошкоджені зони втрачають здатність до нормального фотосинтезу, що призводить до загального виснаження рослини та зупинки її росту.

Крім прямої шкоди, кліщ створює вхідні ворота для вторинних інфекцій, таких як бактеріальні гнилі, які в умовах ураження кліщем розвиваються надзвичайно швидко.

Сильне ураження призводить до повної деформації стебла, втрати декоративності та поступової загибелі всього примірника, якщо не вжити заходів.

Ключовою ознакою зараження є поява нехарактерних наростів, горбків або «бородавок» на листках. Часто це явище помилково приймають за вірусну хворобу.

Точки росту деформуються, листя стає кривим, потовщеним або втрачає симетрію, властиву здоровим рослинам алое.

Епідерміс у місцях ураження змінює колір, стаючи бурим або сірим, що свідчить про глибокі некротичні зміни тканин.

При ураженні квіткових бруньок спостерігається їх викривлення та нездатність до розкриття. Квіти можуть засихати ще на стадії формування.

При ретельному огляді під лупою у розрізах наростів можна помітити скупчення дрібних білуватих шкідників, що нагадують порошкоподібний наліт.

Першим етапом боротьби є механічне видалення всіх уражених ділянок рослини. Важливо захоплювати трохи здорової тканини для гарантії успіху.

Після обрізки необхідно провести комплексну хімічну обробку. Важливо використовувати системні акарициди, які проникають у внутрішні структури листків.

• Застосування препаратів класу авермектинів (фітоверм, актофіт) з інтервалом у 7–10 днів.
• Використання системних засобів для боротьби з кліщами (наприклад, спіродіклофен) для тривалого захисту.

Обробки мають бути регулярними та послідовними. Одного обприскування недостатньо, оскільки яйця кліща стійкі до багатьох хімічних сполук.

Для запобігання поширенню шкідника необхідно дезінфікувати весь інструментарій після кожної рослини та забезпечити карантин для нових надходжень у колекцію.