Листокрутка вербова брунькова

Листокрутка вербова брунькова (лат. Epinotia cruciana) є представником родини листокруток (Tortricidae). Це дрібний метелик з розмахом крил до 17 мм.

Передні крила мають складний візерунок сірих та коричневих кольорів, що робить комах майже непомітними на стовбурах дерев та гілках.

Гусениці мають тіло жовтувато-зеленого кольору, вкрите рідкими волосками, і темно-коричневу головну капсулу, яка виділяється на фоні тіла.

Комаха проходить повний цикл перетворення, що складається з чотирьох стадій: яйце, личинка, лялечка та дорослий метелик.

Вид поширений повсюдно у помірних широтах, де зустрічаються його основні кормові породи дерев.

Основною кормовою базою для гусениць є різні види верби (Salix), іноді вони пошкоджують осику та тополю.

Шкідник пошкоджує генеративні та вегетативні бруньки, що призводить до порушення нормального розвитку молодих пагонів навесні.

У розплідниках пошкодження верхівкових бруньок спричиняє розгалуження головного пагона та втрату декоративної форми куща чи дерева.

Значне пошкодження листя призводить до виснаження рослини та зниження її імунітету до грибкових захворювань.

За масового розмноження листокрутка здатна пошкодити значний відсоток приросту, що негативно впливає на біомасу вербових насаджень.

Льот імаго починається на початку літа і триває до серпня. Метелики активні переважно у вечірні та нічні години.

Яйця відкладаються самками поодиноко на поверхню бруньок або молоду кору пагонів, де вони залишаються на зимовий період.

Навесні, під час розпускання бруньок, виходять молоді гусениці, які починають інтенсивно живитися тканинами рослини.

Процес харчування личинок збігається з фазою активного весняного росту верби, що робить цей період найбільш критичним для захисту.

Стадія лялечки проходить у скрученому листі або безпосередньо в ходах, вигризених гусеницею в бруньках чи пагонах.

Наявність шкідника можна помітити за скрученим листям, яке скріплене павутиною у вигляді характерних «гнізд».

Бруньки, що не розпускаються або мають пошкоджені лусочки, є явним свідченням діяльності гусениць всередині тканин.

На поверхні пошкоджених ділянок накопичуються екскременти гусениць у вигляді дрібних темних частинок.

Молоді пагони можуть мати ознаки деформації або затримки росту через пошкодження апікальної (верхівкової) бруньки.

При сильному зараженні спостерігається масове об’їдання листових пластин, які виглядають «обпаленими» або частково скелетованими.

Найбільш дієвим профілактичним заходом є обрізка та утилізація пошкоджених гілок разом із зимуючими кладками яєць.

Хімічні обробки інсектицидами варто проводити в період виходу гусениць з яєць, до того як вони сховаються всередину бруньок чи скрученого листя.

Використання біопрепаратів є безпечним варіантом для паркових зон, де неможливо застосовувати сильні отрутохімікати.

Встановлення феромонних пасток дозволяє відстежувати динаміку чисельності метеликів та вчасно коригувати захисні заходи.

• Використання біологічних засобів боротьби.
• Своєчасна санітарна обрізка крон.
• Залучення птахів, які знищують шкідників.
• Використання системних інсектицидів при високій чисельності.