Павутинний кліщ Велдона

Павутинний кліщ Велдона (Eotetranychus weldoni) — це дрібний членистоногий шкідник, що належить до родини Tetranychidae, ряду Trombidiformes.

Доросла особина має дуже малі розміри, близько 0,3–0,4 мм, що робить її практично невидимою для неозброєного ока на поверхні листка.

Тіло кліща зазвичай має жовтувато-зелене забарвлення, проте в період підготовки до зими колір може змінюватися на оранжевий або червонуватий.

Личинки, що вилуплюються з яєць, дуже рухливі та мають лише три пари ніг, тоді як німфи та імаго вже мають чотири пари кінцівок.

Виявлення цього виду часто відбувається вже за наявності видимих пошкоджень, оскільки сам шкідник добре ховається в пазухах листків та на їх нижньому боці.

Цей кліщ є поліфагом, що пошкоджує переважно плодові дерева, зокрема яблуні, груші, а також деякі кісточкові культури у садах.

Живлячись соком рослин, шкідник спричиняє руйнування хлоропластів у клітинах листкової тканини, що призводить до порушення обміну речовин.

Внаслідок пошкоджень листя втрачає свій природний колір, стає мармуровим, жовтіє та передчасно засихає, що знижує загальну життєздатність дерева.

Значна концентрація кліщів на одному дереві може призвести до зниження обсягів врожаю та погіршення якості плодів у поточному сезоні.

Окрім прямої шкоди, на місцях проколів можуть розвиватися вторинні грибкові інфекції, що додатково обтяжує стан уражених рослин.

Активний вихід шкідників із місць зимівлі збігається з періодом розпускання бруньок і встановленням стабільно теплих температур навесні.

Температурний оптимум для розвитку цього виду становить +22...+28°C, що відповідає літнім місяцям у більшості кліматичних зон України.

Протягом одного вегетаційного періоду може розвиватися від 5 до 8 поколінь, причому швидкість розвитку залежить від вологості та температури повітря.

Найбільша шкодочинність припадає на сухі та спекотні періоди, коли швидкість розмноження кліща сягає свого піку.

З настанням осені і зниженням температури самки припиняють живлення та відправляються на пошуки місць для зимівлі під корою чи в опалому листі.

Першим візуальним сигналом зараження є дрібні крапки-проколи на листках, які поступово перетворюються на знебарвлені плями.

Наявність тонкої ледь помітної павутинки між листками або навколо бруньок свідчить про активну колонізацію рослини шкідником.

Пожовтіння листя починається з нижніх ярусів дерева і поступово розповсюджується вище, охоплюючи всю крону при високому ступені ураження.

При огляді нижньої сторони листка за допомогою лупи можна побачити скупчення дрібних рухливих кліщів та їх яйця, що мають кулясту форму.

У запущених випадках листя стає крихким, скручується і опадає раніше терміну, що суттєво послаблює дерево перед зимовим періодом.

Комплексний захист включає використання акарицидів, які мають контактну та системну дію на різні стадії розвитку павутинного кліща.

• Проведення профілактичних обробок саду до початку цвітіння та після нього.
• Використання біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів для зниження чисельності шкідника.
• Знищення бур'янів, що можуть слугувати резерваторами для кліщів у міжряддях.
• Видалення та спалювання опалого листя, де зимують самки шкідника.
• Залучення корисних ентомофагів, наприклад, хижих клопів або кліщів роду Amblyseius.

Важливо уникати багаторазового використання одного і того ж препарату, щоб запобігти появі стійких рас Eotetranychus weldoni.

Враховуючи прихований спосіб життя, обприскування слід проводити дуже ретельно, приділяючи максимальну увагу нижній поверхні кожного листка.