Павутинний кліщ Льюїса

Павутинний кліщ Льюїса (Eotetranychus lewisi) належить до родини павутинних кліщів (Tetranychidae). Це мікроскопічний шкідник, тіло якого має овальну форму і забарвлення від блідо-жовтого до світло-зеленого.

Дорослі особини мають вісім ніг та дві пари очних плям. Личинки кліща значно менші за розміром і майже прозорі, через що їх дуже важко помітити без використання спеціальних приладів.

Самки виду зазвичай мають більші розміри та округлу форму тіла. Самці дещо менші, їхнє тіло має клиноподібну форму, що дозволяє фахівцям розрізняти стать особин під мікроскопом.

Цей шкідник зазвичай заселяє нижню поверхню листків. Там він будує невеликі павутинні гнізда, які слугують йому захистом та місцем для розмноження.

Температура повітря відіграє ключову роль у розвитку популяції: у теплицях при температурі вище 25°C повний цикл розвитку покоління триває близько тижня.

Основними культурами, що страждають від цього шкідника, є декоративні рослини, наприклад, пуансетія. Також він часто зустрічається на цитрусових та папайї.

Кліщ висмоктує сік із клітин епідермісу листка. Це спричиняє серйозні порушення в процесах фотосинтезу та призводить до швидкої втрати тургору рослиною.

У промисловому квітникарстві Eotetranychus lewisi вважається серйозною загрозою, оскільки пошкоджені ним рослини втрачають свій товарний вигляд і стають непридатними для продажу.

Початкові симптоми ураження виглядають як дрібні світлі плями на листках. З часом ці плями зливаються, листок жовтіє, стає ламким і передчасно опадає.

Наявність павутини на рослині погіршує її естетичний вигляд і створює додаткові перешкоди для обробки пестицидами.

У закритому ґрунті шкідник може розмножуватися протягом усього року. Стабільний мікроклімат теплиць є ідеальним середовищем для підтримки його чисельності.

У відкритих умовах активність кліща зростає в спекотні літні періоди. Відсутність опадів та сухе повітря сприяють стрімкому розмноженню колоній.

Зимуючі особини перечікують несприятливі умови в тріщинах кори, залишках рослин або верхньому шарі ґрунту, відновлюючи діяльність при настанні теплої погоди.

Поширення кліща всередині теплиці відбувається як за рахунок самостійного переміщення, так і через пориви повітря або інструменти працівників.

Починати обстеження рослин на наявність шкідника варто з моменту посадки, особливо за умови, що в попередні роки вже виникали осередки зараження.

Першим сигналом зараження є поява світлих цяток на листках. Для виявлення самого шкідника потрібно оглянути зворотний бік листа за допомогою збільшувального скла.

Характерною ознакою є поява тонкої павутини між листками або на верхівках пагонів. Це свідчить про високу щільність популяції та необхідність термінових заходів.

При масовому ураженні спостерігається деформація молодих листків, затримка в рості та скорочення відстані між вузлами, що суттєво послаблює рослину.

Звичайні пастки жовтого кольору часто не допомагають у діагностиці цього виду кліща, тому професійні агрономи надають перевагу системному візуальному контролю.

На пуансетіях ураження часто супроводжується появою крапчастості, яка стає дуже помітною на тлі яскраво-червоних приквітків рослини.

Боротьба зі шкідником базується на комплексному підході. Важливо підтримувати високу вологість повітря, оскільки кліщ віддає перевагу сухим умовам.

Обов'язковим заходом є знищення бур'янів у теплицях, які можуть виступати проміжними господарями для кліща в період між циклами вирощування основних культур.

Біологічний метод захисту передбачає заселення хижих кліщів, таких як фітосейулюс. Це екологічний спосіб стримування чисельності Eotetranychus lewisi.

Хімічний контроль передбачає використання акарицидів. Важливо використовувати препарати з різними механізмами дії для того, щоб шкідник не виробив стійкість.

• Систематичний огляд рослин.
• Підтримка вологості повітря на рівні 60-70%.
• Застосування біологічних хижаків.
• Чергування акарицидів різних груп.
• Дезінфекція інструментів та тари після використання.