Енкарзія

Енкарзія (Encarsia formosa) — це мініатюрна комаха з ряду Перетинчастокрилі, що належить до родини Афелініди. Зовні це крихітна наїздниця, довжина тіла якої не перевищує 0,6 мм.

Дорослі особини мають чорні груди, жовте черевце та прозорі крила. Через мікроскопічні розміри помітити їх на листках рослин неозброєним оком практично неможливо.

Важливо розуміти, що енкарзія не є шкідником рослин. Навпаки, це спеціалізований ентомофаг, який активно використовується в агрономії як ефективний засіб біологічної боротьби.

Систематично цей вид відноситься до спеціалізованих паразитоїдів личинок тепличної білокрилки. Вона еволюціонувала для пошуку та знищення конкретних видів комах-шкідників.

В агрономічній практиці енкарзію штучно розводять у лабораторіях та випускають у теплиці для регуляції чисельності популяцій білокрилки.

Енкарзія не пошкоджує рослинні культури. Вона є ентомофагом, чия життєдіяльність спрямована виключно на пошук хазяїна — личинок білокрилки.

Рослини, поблизу яких мешкає енкарзія, отримують захист, а не шкоду. Вона не харчується рослинними соками, тканинами чи плодами агрокультур.

Об'єктом ураження виступають личинки оранжерейної та тютюнової білокрилки на різних стадіях їхнього розвитку. Ентомофаг знаходить жертву за допомогою рецепторів, що реагують на виділення шкідника.

Шкідник, уражений енкарзією, припиняє живлення та розвиток, що запобігає пошкодженню листків рослини та поширенню сажистого грибка, який часто супроводжує білокрилку.

Таким чином, наявність енкарзії в агроценозі сприяє збереженню товарного вигляду продукції та запобігає втратам урожаю від сисних шкідників.

Поява енкарзії у закритому ґрунті зазвичай ініціюється людиною в моменти початку льоту або виявлення перших осередків зараження білокрилкою.

У природних умовах активність комахи безпосередньо залежить від температурного режиму. Оптимальною температурою для розвитку ентомофага вважається діапазон від +20°C до +25°C.

Цикл розвитку від яйця до дорослої особини за сприятливих умов становить близько 20–25 днів. При зниженні температури життєві процеси сповільнюються.

У виробничих умовах використання енкарзії актуальне протягом усього періоду вегетації тепличних культур, починаючи з ранньої весни до пізньої осені.

Масовий випуск ентомофага проводять завчасно, щоб запобігти катастрофічному зростанню популяції шкідника в теплиці.

Основним ознакою ефективної роботи енкарзії є зміна забарвлення личинок білокрилки, в яких відкладено яйце ентомофага.

Через деякий час після зараження «пупарії» (личинки у стадії заляльковування) білокрилки набувають характерного чорного кольору, що є маркером успішного паразитування.

Якщо при огляді нижньої сторони листка ви бачите почорнілі личинки — це прямий показник того, що енкарзія працює та успішно пригнічує шкідника.

Звичайні личинки білокрилки мають світлий, напівпрозорий або жовтуватий відтінок. Різниця в кольорі між «чистими» та «зараженими» паразитом особинами помітна навіть через лупу.

Відсутність нових пошкоджень на молодих листках культури також свідчить про успішне застосування біологічного методу захисту.

Енкарзія сама є методом захисту, проте вона вимагає дбайливого ставлення з боку агронома. Застосування хімічних інсектицидів широкого спектра дії згубно для ентомофага.

Якщо потрібна обробка хімічними засобами, необхідно обирати селективні препарати, які безпечні для корисних комах або мають короткий період розпаду.

Необхідно підтримувати оптимальну вологість повітря в теплиці, оскільки екстремально сухе повітря може знизити активність енкарзії.

Важливо стежити за щільністю випуску: кількість особин на квадратний метр залежить від ступеня інвазії шкідника та типу вирощуваної культури.

• Дотримання температурного режиму (не нижче +18°C).
• Використання клейових пасток для моніторингу популяції.
• Мінімізація використання пестицидів у період активного паразитування.