Оранжерейна попелиця

Оранжерейна попелиця належить до родини Aphididae. Це дрібна комаха, яка пристосувалася до життя в умовах закритого ґрунту та цілорічного вирощування культур.

Тіло шкідника зазвичай має довжину близько 2 міліметрів. Забарвлення варіюється від світло-зеленого до жовтувато-бурого, що робить її малопомітною на листі.

Характерною ознакою виду є подовжені вусики, які часто темніші за основне забарвлення тіла, та добре розвинені сокові трубочки (сифони).

Вид здатний розмножуватися партеногенетично, що дозволяє колонії за короткий час заселити значну площу тепличного комплексу.

Наявність крилатих форм дозволяє комахам швидко розселятися між рослинами, що значно ускладнює локалізацію вогнищ зараження.

Цей шкідник живиться соками багатьох видів рослин, зокрема томатів, огірків, перців та багатьох декоративних квіткових культур у теплицях.

Попелиця виснажує рослини, позбавляючи їх поживних речовин, необхідних для нормального росту, цвітіння та плодоношення.

Внаслідок механічного пошкодження клітинних оболонок молоді пагони зупиняються у рості та стають деформованими, що знижує товарну якість продукції.

Тля є переносником небезпечних вірусних хвороб. Навіть при невеликій чисельності колонії, рослина може бути інфікована вірусом, що призводить до її загибелі.

Найбільшої шкоди завдається молодим рослинам та розсаді, які не мають достатнього імунітету для протистояння масовій інвазії шкідників.

Першими симптомами є скручування та пожовтіння листя. Пошкоджені частини рослини виглядають пригніченими та в’ялими навіть при достатньому поливі.

Липкі виділення (медвяна роса) покривають поверхню листя, що створює сприятливі умови для розвитку сажистих грибів, які блокують фотосинтез.

На зворотному боці листків можна помітити щільні колонії попелиці, які можуть бути приховані у пазухах та навколо бутонів.

Білі залишки линяння — екзувії — є надійним показником присутності шкідника, оскільки вони часто залишаються на рослинах після переходу личинок у нову стадію.

Мурахи, що активно відвідують рослину, часто вказують на те, що на ній вже оселилася попелиця, оскільки вони живляться її солодкими виділеннями.

Для профілактики важливо дотримуватися карантинних заходів, ретельно перевіряючи кожну нову рослину перед розміщенням у загальній теплиці.

Ефективним методом є біологічний захист — випуск ентомофагів (хижих комах або паразитоїдів), які природним чином знищують колонії шкідника.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів системної дії, які здатні проникати всередину тканин рослини та знищувати попелицю під час живлення.

Необхідно суворо дотримуватися чергування препаратів різних хімічних класів для запобігання виникненню резистентності у популяції попелиці.

• Видалення бур'янів навколо теплиць.
• Використання жовтих пасток для моніторингу чисельності.
• Підтримання оптимального мікроклімату без зайвої вологості.
• Мильні обробки для очищення листя від паді та сажистого грибка.